Cпільнота «Ченаколо» має намір відкрити будинок в Україні

Дорогі друзі Цариці Миру, З радістю повідомляємо Вам, що спільнота «Ченаколо» має намір відкрити будинок в Україні. По запрошенню єпископа – ординарія Мукачівської Дієцезії Римо-Католицької Церкви Антала Майнека хлопці з «Ченаколо» вже неодноразово приїздили в Закарпаття. В різних парафіях свідчили про дію Бога в їхньому житті. Проте існує багато перепон, які сповільнюють здійснення цього задуму. Тому, ми просимо вас про молитовну допомогу, а саме про щоденну молитву в намірі відкриття будинку «Ченаколо» в Україні. Впевнені, що Бог вислухає наші спільні молитви. Не будьмо байдужими, кожен з нас може через свою молитву в цьому намірі стати важливим інструментом в руках Божих, за допомогою якого Він відродить життя багатьох людей, любов’ю Зцілить їхні серця та Допоможе їм віднайти радість та сенс життя.

 

Спільнота «Ченаколо» - християнське об'єднання, яке приймає молодих людей, що почуваються втраченими, незадоволеними, переляканими, зневіреним, тих, хто хоче віднайти самого себе, знайти радість і сенс життя. Вона заснована в липні 1983 року монахинею Ельвірою Петроцці, яка добре розуміла існуючу проблему. У неї було прагнення віддати своє життя Богові за наркоманів і всіх молодих людей, які почуваються втраченим, покинутими. Перший будинок спільноти, зараз це її центр, знаходиться в Салуццо, в Італії. Сьогодні спільнота має 70 будинків в Італії і по всьому світі (у Франції, Хорватії, Боснії та Герцеговині, Австрії, Словаччині, Домініканській Республіці, США, Мексиці, Ірландії та Польщі). Спільнота хоче бути світлом у темряві, знаком надії, живим свідоцтвом того, що смерті не належить останнє слово. Молодим пропонують простий, домашній спосіб життя, відкриваючи їм, таким чином, дари, які можна знайти в роботі, дружбі і вірі в Слово Боже, що втілилося в Ісусі, розп'ятому і воскреслому заради нас. У спільноті «Ченаколо» для лікування не використовують ліки, ні легкі наркотики, ні препарати від психічних захворювань. Наркотична ломка тут не знімається звичайними лікарськими засобами. Ліками в цій Спільноті стає молитва, робота і «ангел-охоронець». Ангелом-охоронцем називають того, хто, проживши в Спільноті кілька місяців, приймає на себе турботу про нових її членів. Завдання ангела-охоронця - ознайомити новачка з способом життя в Спільноті, бути з ним 24 години на добу, працювати за нього, тому що на початку життя в спільноті у нього немає волі і сил працювати самостійно.  «Ангел-охоронець» допомагає йому боротися проти сильної, особливо спочатку, тяги до наркотиків. Це досвід, що приносить велику користь обом: і «ангелу-охоронцю» - тому, що в терпінні він вчиться любити, і новачку, тому що він знаходить щирого друга, того, хто піклується про нього без будь-якої вигоди для себе. Спільнота вчить головним життєвим цінностям  тих, хто завжди відмовляється вчитися їм, і тих, кого ніхто ніколи цьому не вчив. Для цих молодих людей було цілком природно співвідносити насолоду з радістю; вони завжди слідували миттєвим задоволенням, не знаючи, що справжня радість народжується в терпінні, яке завжди було для них ознакою слабкості та залежності. Тільки той, хто терпів, вміє любити і допомагати страждаючому. Життя в Спільноті зовсім просте, але водночас насичене. Члени Спільноти живуть молитвою, по-справжньому товаришують. Молоді люди тут отримують можливість побачити свої слабкості і закликати на допомогу Ісуса, присутнього в своїх братах. Шлях молодої людини в спільноті триває близько 3-4 років, проте не існує суворого ліміту перебування в ній. Сестра Ельвіра говорить, що члени спільноти самі можуть визначати час, коли вони готові повернутися до життя у світі, і це відбувається тоді, коли вони вирішили, що молитва буде завжди присутньою в їхньому житті. У «Ченаколо» молоді люди вчаться любити Бога і самих себе, і таким чином, вчаться жити життям у всій його повноті.