Меджугор'є - місце молитви, миру»Літургійні читання»УГКЦ»Літургійні читання на 30 березня (УГКЦ)

Літургійні читання на 30 березня (УГКЦ)

  • 30 березня 2017, 00:30

Преп. Олексія, чоловіка Божого

Іс. 42, 5-16

5. Так говорить Бог, Господь, який створив небеса і розпростер їх, який ствердив землю з усім, що вона родить; він, який дає на ній дихання людям, дух тим, що по ній ходять: 6. «Я, Господь, покликав тебе для перемоги, держатиму тебе за руку, я берегтиму тебе, поставлю тебе у завіт люду, світло народам, 7. щоб сліпим очі відкривати, виводити з в'язниці в'язнів, з темниці тих, що сидять у темряві. 8. Я – Господь: це моє ім'я! Я другому не поступлюся славою моєю, ані моєю честю – різьбленим божищам. 9. Перші пророцтва вже здійснились; нові вам звіщаю, перш ніж стануться, вам їх оповіщаю.» 10. Співайте Господові нову пісню! Нехай його хвала несеться з кінців світу! Хай ликує море і все, що в ньому, острови і їхні мешканці! 11. Нехай озветься голосно пустиня з її містами, оселі, де живе Кедар! Нехай ликують тії, що живуть на скелях, нехай радісно з вершин гірських гукають! 12. Нехай воздають Господові славу, хвалу його на островах хай розголосять! 13. Господь виходить, немов велет; неначе воїн, розбуджує завзяття; дає воєнний клич, гукає і витязем на ворогів виступає. 14. Я мовчав довго, не говорив, я стримував себе. Але тепер кричатиму, наче породілля, стогнучи й задихуючись тяжко. 15. Я спустошу гори й пагорби, я висушу всю їхню зелень, я з рік зроблю пустиню, я висушу озера. 16. Я поведу сліпих незнаним для них шляхом, спрямую їх невідомими їм стежками. Я перед ними темряву оберну на світло, криві дороги – на прості. Таке я їм учиню, нічого не пропущу.

Бт. 18, 20-33

20. Далі Господь сказав: "Скарги, що здіймаються з Содому й Гомори, вельми великі і гріх їхній дуже тяжкий. 21. Зійду та побачу, чи воно так насправді, чи ні, як у скаргах, що доходять до мене, щоб знати." 22. І повернулись оті чоловіки звідтіля та й пішли на Содом, а Авраам ще стояв перед Господом. 23. Тоді приступив Авраам ще ближче й сказав: "Невже ж ти справді хочеш погубити праведного з грішним? 24. Ануж є в цьому місті п'ятдесят праведних. Чи справді їх погубиш і не простиш місцю задля п'ятдесятьох праведних, що в ньому? 25. Хіба ж можеш таке вчинити! Чи вб'єш праведного разом з грішним? Чи прирівняєш праведника до грішника? Невже суддя всієї землі не чинитиме по Правді?" 26. Господь же сказав: "Коли знайду в Содомі, в місті п'ятдесят праведників, помилую все місце задля них." 27. Тоді Авраам у відповідь: "Оце насміливсь я говорити до Господа, а я земля і порох. 28. Може до п'ятдесят і бракуватиме п'ять, тож чи зруйнуєш ти через тих п'ятьох ціле місто?" Господь сказав: "Не зруйную, коли знайду там сорок п'ять." 29. І знову заговорив він до Господа, кажучи: "А може їх там знайдеться сорок?" І відрік: "Не зроблю того заради тих сорока." 30. Тоді Авраам сказав: "Благаю лишень Господа не гніватися, коли я ще скажу: а може їх там знайдеться тридцять?" І відповів: "Не зроблю, як знайду там тридцять." 31. Тоді той знову: "Оце насміливсь я говорити до Господа: а може їх там знайдеться тільки двадцять?" На це Господь відрік: "Не зруйную заради двадцятьох." 32. Нарешті Авраам промовив: "Не в гнів нехай моєму Господеві промовлю ще раз: а може їх там знайдеться хоч десять?" І відповів: "Не зруйную і заради десяти." 33. Перестав Господь говорити до Авраама й відійшов, а Авраам повернувся на своє місце.

Прип. 16, 17 – 17, 17

17. Путь праведних – від зла відступити; | душу свою збереже, хто на путь свою вважає. 18. Погибелі передує гординя, | падінню ж – бундючний дух. 19. Ліпше бути тихим із смиренними, | ніде з гордими ділити здобич. 20. Хто вважає на слово, той знаходить добро; | хто покладається на Господа, той щасливий. 21. Розумним назвуть того, хто мудрий серцем; | ласкавість уст дає наука. 22. Розум – джерело життя тим, хто його має, | а дурнота – безумних кара. 23. Серце мудрого його уста навчає, | і губам його додає знання. 24. Приємна мова – стільник меду, | солодощі для душі, і лік для тіла. 25. Бувають путі, що здаються простими, | але кінець їх – дорога смерти. 26. Голод працівника працює для нього; | бо його рот примушує до того. 27. Негідник коїть лихо, | і на губах у нього мов вогонь гарячий. 28. Лукавий чоловік сіє незгоду, | а донощик приятелів розділює. 29. Насильник зводить сусіда свого, | і веде його на путь недобру. 30. Хто мружить очі, той хитрощі має на думці; | а хто закусує губи, той зла накоїв. 31. Сиве волосся – вінок чести: | його знаходять на праведній дорозі. 32. Вартніший довготерпеливий, аніж звитяжець, | і той, хто гнів опановує, ніж той, хто здобуває місто. 33. У пазуху кидають жереб, | але від Господа залежить вирок.1. Ліпше шматок хліба та мир до нього, | ніж хата, повна жертвенного м'яса, та незгода. 2. Розумний слуга старшує над ганебним сином, | – з братами він розділить спадщину. 3. Як горно срібло, а вогонь золото, | так Господь випробовує серце. 4. Злочинець уважний на згубну мову, | а брехун прислухається до лукавого язика. 5. Хто з бідного сміється, той його Творця зневажає; | і хто нещастю радий, той не уникне кари. 6. Вінець старих людей – сини синів; | слава ж дітей – їхні батьки. 7. Не личить дурневі наказуюча мова, | тим менше князеві – уста брехливі. 8. Гостинець – самоцвіт для того, хто його має: | куди б не обернувсь він, матиме щастя. 9. Хто провину покриває – той любови шукає; | хто ж її згадує в розмові, той друзів розділяє. 10. Більше картання проймає розумного, | аніж дурного сто ударів. 11. Лихий шукає тільки заколоту, | тож на нього посланий буде жорстокий ангел. 12. Ліпше наштовхнутись на ведмедицю, в якої відібрано ведмежат, | аніж на дурня, коли він шаліє. 13. Хто за добро злом платить, | від хати того зло не відійде. 14. Почати сварку – немов випустити воду: | покинь спір, заки зчиниться сварка. 15. І той, хто винного виправдує, і той, хто праведника обвинувачує, | обидва вони огидні Господеві. 16. Навіщо гроші в руках дурня? | Щоб мудрости купити? Таж у нього розуму нема. 17. Друг любить протягом усього часу; | він братом буде, коли спаде нещастя.

Переглядів 0
Додати коментар

Послання Богородиці, 25 лютого 2007., Меджуґор'є.
“Дорогі діти! Відкрийте ваше серце Божому милосердю в цьому часі Великого посту. Небесний Отець хоче кожного з вас визволити з рабства гріха. Тому, дітоньки, використайте цей час і через зустріч із Богом у сповіді залишіть гріх і вирішіть вибрати святість. Зробіть це з любові до Ісуса, Котрий Своєю Кров’ю всіх вас відкупив, щоб ви були щасливі й у мирі. Не забувайте, дітоньки, що ваша свобода є ваша слабкістю, тому із серйозністю слідуйте Моїм посланням. Дякую вам, що відповіли на Мій заклик”.

Спецтема

Онлайн трансляція...

Переглядів 249 994
11:25, 14-07-2014

ДНІ ДУХОВНОЇ ВІДНОВИ


Фоторепортаж

«    Травень 2021    »
ПнВтСрЧтПтСбНд
 12
3456789
10111213141516
17181920212223
24252627282930
31 

А Ви були в Меджугор'є?


Травень 2021 (19)
Квітень 2021 (49)
Березень 2021 (76)
Лютий 2021 (52)
Січень 2021 (47)
Грудень 2020 (64)