40 мучч. Севастійських
Іс. 26, 21 – 27, 9
21. Бо ось Господь виходить із свого місця карати мешканців землі за їхню провину. І земля видасть кров, що ввіссала в себе, і не таїтиме більше своїх убитих.» 1. Того дня Господь скарає своїм мечем, твердим, великим і потужним, Левіятана, швидкого змія, Левіятана, верткого змія, і вб'є потвору, що у морі. 2. Того дня скажуть: «Любий виноградник – співайте про нього!» 3. «Я, Господь – його сторож. Я щохвилини його поливаю і, щоб нічого з ним не сталось, я стережу його вночі і вдень. 4. Я більш не маю гніву. А якщо б були в ньому будяки й тернина, то я пішов би на них боєм, спалив би їх усіх до одного. 5. Хібащо він буде шукати захисту в мене, схоче укласти мир зо мною, – нехай же укладе мир зо мною!» 6. У майбутньому Яків закоріниться – Ізраїль зацвіте й вижене бруньки, сповнить світ плодами. 7. Хіба Господь бив його так, як бив тих, що його били? Чи вбивав його так, як убивав тих, що його вбивали? 8. Він його покарав вигнанням, виселенням; він його викинув подувом своїм сильним у день східнього вітру. 9. Ось так спокутується злочин Якова; такий буде ввесь плід, коли зніметься гріх із нього; він зітре все каміння жертовників, немов вапно, на порох стерте. Ашери й стовпи на честь сонця вже не встануть більше.
Бт.9, 18 – 10, 1
18. Сини ж Ноя, що вийшли з і ковчега, були: Сим, Хам і Яфет. Хам був батько Ханаана. 19. Троє оцих були сини Ноя і від них заселилась уся земля. 20. Ной почав порати землю і насадив виноградник. 21. Та й випив він вина й і упився в своїм наметі так, що й обнажився. 22. Побачив же Хам, родоначальник Ханаана, що батько тілом світить, та й заходився оповідати про те своїм братам на дворі. 23. Тоді взяли Сим і Яфет накривало собі на плечі і, підступивши спинами, прикрили наготу батька свого; обличчя ж їх були обернені від нього, то й не бачили наготи батька. 24. І прокинувся Ной від вина свого та й довідався, що вчинив з ним його підстарший син 25. і сказав: "Проклятий нехай буде Ханаан! Останнім рабом нехай він буде своїм братам!" 26. Ще й додав: Благословен Господь, Бог Сима! Нехай Ханаан буде рабом його! 27. Нехай поширить Бог Яфета, нехай живе в шатрах Сима! А Ханаан нехай буде рабом їх. 28. Після потопу жив Ной 350 років. 29. Усього ж прожив Ной 950 років і аж тоді вмер.1. Ось потомки синів Ноя: Сима, Хама та Яфета, в яких народилися сини по потопі.
Прип. 12, 23 – 13, 9
23. Розумний чоловік приховує знання, | а серце дурних проголошує дурноту. 24. Рука трудящих пануватиме, | лінива – платитиме дань. 25. Журба гнобить серце людини, | а добре слово її звеселяє. 26. Друг праведника вивищує; | дорога злих на манівці їх зводить. 27. Лінивий не спече влову; | найвищий скарб людини – пильність. 28. На стежці справедливости -життя; | крива дорога веде до смерти.1. Мудрий син любить науку, | насмішник не слухає напоумлення. 2. Із плоду уст своїх людина добро їстиме; | жадання зрадників – насильство. 3. Хто стереже свої уста, той зберігає свою душу; | хто ж свого рота невгамовно роззявляє, тому погибель 4. Душа лінивого жадає, та нічогісінько не має; | душа ж трудящих насититься. 5. Праведник слова брехливі ненавидить, | а злий поводиться безсоромно й ганебно. 6. Безвинного в путях пильнує правда; | грішника губить злоба. 7. Той вдає багатого, хоч нічогісінько не має, | а той бідного вдає, хоч він і пребагатий. 8. Викуп життя людини – її багатство; | бідний же загроженим не почувається. 9. Світло праведних звеселить, | а свічка злих погасне.
