⊕ Обрізання ГНІХ і св. Василія Великого
Апостол
Кол. 2, 8 – 12.
8. Вважайте, щоб ніхто вас не збаламутив філософією та пустим обманством, за людським переданням та за первнями світу, а не за Христом. 9. – У ньому бо враз з людською природою живе вся повнота Божества, 10. і ви причасні в тій його повноті. Він бо голова всякого начала і власти. 11. У ньому ви були й обрізані обрізанням нерукотворним, коли ви з себе скинули це смертне тіло, – обрізанням Христовим. 12. Поховані з ним у хрищенні, з ним ви разом також воскресли, вірою в силу Бога, який воскресив його з мертвих.
Євангеліє
Лк. 2, 20 – 21. 40 – 52.
20. А пастухи повернулися, прославляючи й хвалячи Бога за все, що чули й бачили, так, як їм було сказано. 21. Як сповнились вісім день, коли мали обрізати хлоп'ятко, назвали його Ісус – ім'я, що надав був ангел, перше, ніж він зачався в лоні. 40. Хлоп'я ж; росло й міцніло, сповнюючися мудрістю, і Божа благодать була на ньому. 41. Батьки його ходили щороку в Єрусалим на свято Пасхи. 42. І як йому було дванадцять років, вони пішли, як був звичай, на свято. 43. Коли минули ті дні, і вони поверталися, то хлопчина Ісус зостався у Єрусалимі; батьки ж його про те не знали. 44. Гадаючи, що він у гурті, вони пройшли день дороги й аж тоді почали його шукати між родичами та знайомими, 45. а, не знайшовши, повернулися в Єрусалим, щоб там його шукати. 46. Через три дні знайшли його у храмі, як він сидів серед учителів та слухав і запитував їх. 47. Усі ті, що його слухали, чудувались його розумові й відповідям. 48. Побачивши його, вони були здивовані, й сказала йому його мати: "Дитино, чому ти це так зробив нам? Ось батько твій і я, боліючи, тебе шукали.” 49. Він же відповів їм: "Чого ж ви мене шукали? Хіба не знали, що я маю бути при справах Отця мого?” 50. Але вони не зрозуміли слова, що він сказав їм. 51. І він пішов з ними й повернувсь у Назарет і був їм слухняний. А мати його зберігала всі ці слова у своїм серці. 52. Ісус же зростав мудрістю, літами й ласкою в Бога та людей.
Апостол
Євр. 7,26-8,2.
26. Якраз і годилося, щоб ми мали такого первосвященика непорочного, відлученого від грішників і вищого за небеса, 27. який не має потреби, як архиереї, щодня приносити перше за власні гріхи жертви, а потім за гріхи народу, бо він зробив це раз, принісши себе самого в жертву. 28. Закон бо настановляє архиєреями людей, немочі підлеглих, а слово клятви, що було після закону, настановляє Сина, що навіки досконалий. 1. Головна ж річ нашої бесіди та, що ми маємо такого архиєрея, який возсів на небі по правиці престола Величі, 2. служителя святині й справжнього намету, що його Господь спорудив, не чоловік.
Євангеліє
Лк. 6, 17-23.
17. Зійшовши з ними, він став на рівнім місці, й була там велика сила його учнів і людей вельми багато з Юдеї та з Єрусалиму, і з побережжя Тиру та Сидону. 18. Вони прийшли послухати його й оздоровитись від своїх недуг; і всі ті, що їх мучили нечисті духи, теж оздоровлялись. 19. Увесь народ намагався його торкнутися, бо сила виходила з нього й усіх оздоровляла. 20. Тоді він, звівши на своїх учнів очі, почав казати: "Блаженні вбогі, – бо ваше Царство Боже. 21. Блаженні, голодні нині, бо ви насититеся. Блаженні, що плачете нині, бо будете сміятись. 22. Блаженні будете, коли вас ненавидітимуть люди, коли вас вилучать, коли ганьбитимуть вас та коли викинуть, як безчесне, ваше ім'я Сина Чоловічого ради. 23. Радійте того дня і веселіться, бо ваша нагорода велика в небі. Так само бо поводилися з пророками батьки їхні.
