Свщмч. Елевтерія; преп. Павла
Апостол
2 Тим. 4, 9-22.
9. Старайся прийти до мене якнайскорше, 10. бо Димас мене покинув з любови до цього світу й пішов у Солунь; Крискент – у Галатію, Тит – у Далматію. 11. Один Лука зо мною. Візьми Марка й приведи з собою, бо він мені потрібний для служби. 12. Тихика я послав в Ефес. 13. Як будеш іти, то принеси плащ, що я залишив у Троаді в Карпа, і книги, а зокрема пергамени. 14. Олександер коваль накоїв мені силу лиха. Господь йому відплатить за його вчинками. 15. Стережись і ти його, бо він сильно був спротивився нашим словам. 16. При першій моїй обороні нікого не було при мені, всі мене покинули! Нехай їм то не буде пораховано! 17. Проте, Господь став при мені й підкріпив мене, щоб проповідь здійснилася через мене та щоб усі погани її чули, а я визволився з левиної пащі. 18. Господь звільнить мене від усякого лихого вчинку і спасе мене для свого небесного Царства. Йому слава на віки вічні! Амінь. 19. Вітай Прискиллу та Акилу й дім Онисифора. 20. Ераст зоставсь у Корінті, а Трофима я лишив хворим у Мілеті. 21. Постарайся прийти ще до зими. Вітають тебе Евбул, Пуд, Лін, Клавдія і всі брати. 22. Господь Ісус із твоїм духом. Благодать з вами!
Євангеліє
Лк. 20, 1-8.
1. Одного дня, як навчав народ у храмі й звіщав Добру Новину, приступили первосвященики і книжники з старшинами 2. і сказали так до нього: "Скажи нам, якою владою ти це робиш, або хто тобі дав владу цю?” 3. Він у відповідь сказав: "Я теж спитаю вас одне. Скажіть мені: 4. Йоанове хрищення було з неба чи від людей?” 5. А вони так міркували в собі: Якщо ми скажемо: З неба, – він спитає: Чому ж ви йому не повірили? 6. А як ми скажемо: Від людей, – увесь народ нас поб'є камінням, бо був певний, що Йоан пророк. 7. І відповіли: "Не знаємо, звідки (воно було).” 8. А Ісус сказав їм: "То й я вам не скажу, якою владою я це чиню.”
