Преп. Стефана Саваїта; Собор арх. Гавриїла
Апостол
1 Кор. 1, 1-9.
1. Павло, апостол Ісуса Христа, покликаний волею Божою, і брат Состен, 2. Церкві Божій, що в Корінті, освяченим у Христі Ісусі, покликаним святим, з усіма, що призивають на всякому місці ім'я нашого Ісуса Христа, Господа їхнього і нашого: 3. благодать вам і мир від Бога, Отця нашого, і Господа Ісуса Христа. 4. Я завжди дякую моєму Богові заради вас за благодать Божу, що була вам дана в Христі Ісусі, 5. бо ви в ньому всім збагатились, – усяким словом і всяким знанням, 6. згідно з тим, як Христове свідоцтво утвердилося між вами. 7. Тим то не бракує жадного дару ласки вам, що очікуєте об'явлення Господа нашого Ісуса Христа, 8. який і укріпить вас до кінця, щоб ви були бездоганними в день Господа нашого Ісуса Христа. 9. Вірний Бог, що вас покликав до спільности з своїм Сином Ісусом Христом, Господом нашим.
Євангеліє
Мт. 13, 24-30.
24. Ще одну притчу подав він їм, промовляючи: "Царство Небесне подібне до чоловіка, що був посіяв добре зерно на своїм полі. 25. Та коли люди спали, прийшов його ворог і посіяв кукіль поміж пшеницю та й пішов. 26. Коли виросло збіжжя і вигнало колосся, тоді й кукіль появився. 27. Прийшли слуги господаря і кажуть до нього: Пане, хіба не добре зерно ти посіяв на твоїм полі? Звідки ж узявся кукіль? 28. Він і відповів їм: Ворог-чоловік зробив це. А слуги йому кажуть: Хочеш, ми підемо, його виполемо? 29. Ні! -каже, щоб, виполюючи кукіль, ви часом не повиривали разом з ним пшениці. 30. Лишіть, нехай росте до жнив одне й друге разом. А під час жнив я женцям скажу: Зберіть перше кукіль та зв'яжіть його в снопи, щоб його спалити; пшеницю ж складіть у мою клуню.” 31. Іншу притчу він подав їм, кажучи: "Царство Небесне подібне до зерна гірчиці, що його взяв чоловік та й посіяв на своїм полі. 32. Воно, щоправда, найменше з усіх зерен; але як виросте, стає найбільшим з усієї городини, і навіть стає деревом, так що птаство небесне злітається і гніздиться на його гілках.” 33. Ще іншу притчу повідав їм: "Царство Небесне схоже на закваску, що її бере жінка і кладе до трьох мірок муки, аж поки все не скисне.” – 34. Все це говорив Ісус до людей у притчах, і без притч не говорив до них нічого, 35. щоб збулося сказане пророком: "Уста мої відкрию в притчах, оповім тайни, сховані від початку світу.” 36. Тоді він відіслав народ і прийшов додому. І підійшли до нього його учні та й кажуть: "Виясни нам притчу про кукіль, що на полі.”
