† Преп. Антонія Печерського
Апостол
Рим. 8, 14-21.
14. Усі бо ті, що їх водить Дух Божий, вони – сини Божі. 15. Бо ви не прийняли дух рабства, щоб знову підлягати боязні, але прийняли дух усиновленя, яким кличемо: «Авва! -Отче!» 16. Сам цей Дух свідчить разом із нашим духом, що ми – діти Божі; 17. а коли діти, то й спадкоємці ж Божі – співспадкоємці Христа, якщо ми страждаємо разом із ним, щоб разом з ним і прославитися. 18. Гадаю бо, що страждання нинішнього часу негідні майбутньої слави, яка має нам з'явитися. 19. Бо створіння очікує нетерпляче виявлення синів Божих. 20. Створіння було підпорядковане суєті не добровільно, а через того, хто його підкорив, у надії, 21. що й саме створіння визволиться від рабства тління, на свободу слави дітей Божих.
Євангеліє
Мт. 9, 9-13.
9. Ідучи звідтіля, Ісус побачив мимохідь чоловіка, на ім'я Матей, що сидів на митниці, і сказав до нього: "Іди за мною!” Той устав і пішов слідом за ним. 10. Коли Ісус був при столі в його домі, прийшло багато митарів і грішників, то й посідали з ним і з його учнями. 11. Побачивши це, фарисеї почали говорити його учням: "Чого це ваш учитель їсть з митарями та грішниками?” 12. Почувши те, озвався: "Здорові не потребують лікаря, лише хворі. 13. Ідіть, отже, і навчіться, що значить: Я милосердя хочу, а не жертви. Бо я прийшов кликати не праведних, а грішних.”
Апостол
Гал. 5, 22-6, 2.
22. А плід Духа: любов, радість, мир, довготерпіння, лагідність, доброта, вірність, 23. тихість, здержливість. На тих то нема закону. 24. Ті ж, що є Ісус-Христові, розп'яли тіло з його пристрастями та пожадливостями. 25. І коли ми живемо духом, то духом і ходімо. 26. Не будьмо марнославні, задерикуваті між собою, завидущі одні одним. 1. Брати! Коли б хтось попав у якусь провину, то ви, духовні, такого наставляйте духом лагідности, пильнуючи себе самого, щоб і собі не впасти у спокусу. 2. Носіте тягарі один одного й тим робом виконаєте закон Христа.
Євангеліє
Лк. 6, 17-23.
17. Зійшовши з ними, він став на рівнім місці, й була там велика сила його учнів і людей вельми багато з Юдеї та з Єрусалиму, і з побережжя Тиру та Сидону. 18. Вони прийшли послухати його й оздоровитись від своїх недуг; і всі ті, що їх мучили нечисті духи, теж оздоровлялись. 19. Увесь народ намагався його торкнутися, бо сила виходила з нього й усіх оздоровляла. 20. Тоді він, звівши на своїх учнів очі, почав казати: "Блаженні вбогі, – бо ваше Царство Боже. 21. Блаженні, голодні нині, бо ви насититеся. Блаженні, що плачете нині, бо будете сміятись. 22. Блаженні будете, коли вас ненавидітимуть люди, коли вас вилучать, коли ганьбитимуть вас та коли викинуть, як безчесне, ваше ім'я Сина Чоловічого ради. 23. Радійте того дня і веселіться, бо ваша нагорода велика в небі. Так само бо поводилися з пророками батьки їхні.
