Римо-католицький календар
Субота ХІV Звичайного тижня, рік І
Перше читання
Бут 49, 29-33; 50, 15-26
Читання з Книги Буття
Яків наказав своїм синам, кажучи: «Ось я збираюсь приєднатися до свого роду. Поховайте мене з моїми батьками в печері, що на полі Ефрона, хеттита; у печері, що на полі Махпела, напроти Мамре, в Ханаан-краю, яку то з полем купив Авраам в Ефрона, хеттита, на власне кладовище. Там поховано Авраама й Сару, його жінку; там поховано Ісаака й Ревеку, його жінку, і там поховав я Лію. Це поле й печеру на ньому куплено в синів Хета». А коли Яків скінчив наказувати своїм синам, простягнув він свої ноги на ліжко й віддав духа та приєднався до свого роду. Побачивши Йосифові брати, що помер їх батько, сказали: «Ану ж Йосиф зненавидить нас тепер та й направду відплатить нам за все те лихо, що ми йому заподіяли». І послали до Йосифа сказати: «Батько твій перед своєю смертю так заповідав, кажучи: „Ось так промовте до Йосифа: Прости братам твоїм, будь ласка, вину за гріх їх, вони-бо зло вчинили тобі”. Та ти прости тепер, будь ласка, провину рабам Бога твого батька». І заплакав Йосиф, як вони це говорили до нього. Тоді прийшли ще його брати і, впавши перед ним, сказали: «Ось ми — твої раби». А Йосиф каже до них: «Не бійтеся! Хіба ж я замість Бога? Ви зло задумали на мене, але Бог обернув це на добре, щоб зробити так, як воно й є сьогодні: спасти життя багатьом людям. Не бійтесь, отже, я годуватиму вас і дітей ваших». І втішив їх і говорив до них зичливо. І пробував Йосиф у Єгипті, він і дім його батька. А жив Йосиф сто десять років. Йосиф бачив дітей Ефраїма до третього покоління; також діти Махіра, сина Манассії, народилися в Йосифові прийми. Нарешті Йосиф сказав до своїх братів: «Я вмираю, але Бог напевно навідається до вас і виведе вас із цього краю в край, що про нього клявся Авраамові, Ісаакові та Яковові». І взяв Йосиф у синів Ізрáїля таку клятву: «Як Бог навідається до вас, ви заберете звідси мої кості». І помер Йосиф мавши сто десять років, а вони забальзамували його й поклали у труну в Єгипті.
Слово Боже
Псалом респонсорійний
Пс 105(104), 1-2. 3-4. 6-7 (П.: пор. Пс 69(68), 33)
Серця ожиють в тих, хто прагне Бога
Хваліте Господа, взивайте Його ім’я, *
звіщайте між народами Його учинки.
Співайте Йому, псалми Йому співайте, *
розповідайте про всі Його діла чудесні.
Хвалітеся Його святим ім’ям, *
хай радується серце тих, що Господа шукають.
Шукайте Господа і Його силу, *
шукайте Його обличчя завжди.
Потомки Авраама, слуги Його, *
діти Якова, Його вибранці!
Він Господь, Бог наш; *
суди Його — на всю землю.
Спів перед Євангелієм
1 Пт 4, 14
Алілуя, алілуя, алілуя
Щасливі ви, як вас ганьблять за ім’я Христове,
бо Дух Божий на вас покоїться.
Алілуя, алілуя, алілуя
Євангеліє
Мт 10, 24-33
† Слова Євангелія від святого Матея
Ісус сказав до своїх апостолів: «Не є учень понад учителя, ані слуга над пана свого. Досить для учня, коли стане, як його вчитель; а слуга — як його пан. Коли господаря назвали Велзевулом, то скільки більше — його домашніх. Тож ви їх не лякайтесь. Нема нічого схованого, що не виявиться; нічого тайного, що не стане знаним. Що вам кажу в темноті, кажіть те при світлі; і що ви чуєте на вухо, голосіть з покрівель. Не бійтеся тих, що вбивають тіло, душі ж убити не можуть; а бійтесь радше того, хто може погубити душу і тіло в пеклі. Хіба не за шага продається пара горобців? А проте ні один із них не впаде на землю без волі Отця вашого. А вам же все волосся на голові пораховано! Не бійтесь, отже: ви вартніші за багатьох горобців. Кожний, отже, хто визнає Мене перед людьми, того і Я визнаю перед Моїм Отцем Небесним. Хто ж Мене зречеться перед людьми, того й Я зречусь перед Отцем Моїм Небесним».
Слово Господнє
