Римо-католицький календар
П’ятниця І Звичайного тижня, рік І
Перше читання
Євр 4, 1-5. 11
Читання з Послання до євреїв
Брати! Поки діє обітниця ввійти до Божого відпочинку, біймося, аби не здалося комусь із вас, що він запізнився. Адже ми, як і вони, одержали Добру Новину, але слово, яке слухали, не принесло їм користі, бо не з’єдналися через віру з тими, хто послухав.
Ми, які повірили, входимо до відпочинку, як Він провістив: «Я присягнув у Моєму гніві, що не ввійдуть до Мого відпочинку», — хоча діла Його були закінчені при створенні світу.
Тому що сказав у певному місці про сьомий день ось так: «І відпочив Бог сьомого дня від усіх своїх діл». І знову тут: «Не ввійдуть до Мого відпочинку».
Тож поспішімо увійти до того відпочинку, щоби хтось не впав у непослух за тим же прикладом.
Слово Боже
Псалом респонсорійний
Пс 78 (77), 3 і 4бв. 6в-7. 8 (П.: пор. 7в)
Не забувайте про діла Господні
Я розкажу те, що ми почули і що зрозуміли, *
що розповіли нам батьки наші,
звіщаючи хвалу Господню, Його силу, *
всі Його дивовижні діла, що Він вчинив їх.
Вони піднімуться і сповістять це своїм дітям, *
аби ті покладали свою надію на Бога,
Божих діянь не забували *
і Його заповідей тримались.
Щоб не стали такими, як батьки їхні — *
родом бунтівним і непокірним,
родом, який не виправив свого серця, *
а свій дух Богові не довірив.
Спів перед Євангелієм
Лк 7, 16
Алілуя, алілуя, алілуя.
Великий пророк з’явився між нами,
і Бог свій народ відвідав!
Алілуя, алілуя, алілуя.
Євангеліє
Мк 2, 1-12
† Читання святого Євангелія від Марка
Через декілька днів Ісус прийшов знову в Капернаум, і поширилася чутка, що Він удома. І зібралося багато людей, так що не вміщалися навіть біля дверей, а Він виголошував їм слово.
І прийшли до Нього, несучи паралізованого; несли його четверо. Не маючи змоги через натовп пробратися до Нього, вони розкрили покрівлю над місцем, де Він був, і, прокопавши отвір, опустили ложе, на якому лежав паралізований. Побачивши їхню віру, Ісус каже паралізованому: «Дитино, прощаються тобі гріхи!»
Були там деякі книжники, які сиділи й міркували у своїх серцях: «Чому Він так каже? Богохульствує! Хто ж може прощати гріхи, крім самого Бога?»
І тут же Ісус, узнавши своїм духом, що вони собі так міркують, каже їм: «Що це ви думаєте в серцях ваших? Що легше: сказати паралізованому “прощаються тобі гріхи”, чи сказати “встань, візьми своє ложе і ходи”? Але щоб ви знали, що Син Людський має владу прощати гріхи на землі», — говорить паралізованому, — «кажу тобі: встань, візьми ложе своє та йди до свого дому!»
І той встав і, негайно взявши ложе, вийшов перед усіма, так що всі дивувалися і славили Бога, кажучи: «Такого ми ще ніколи не бачили!»
Слово Господнє
