Середа ХХХІІІ Звичайного тижня, рік І
Перше читання
2 Мак 7, 1. 20-31
Читання з Другої Книги Макавеїв
Сталося так, що семеро братів з матір’ю були разом схоплені. Цар повелів катувати їх та бичувати воловими жилами, щоб заставити їх їсти заборонену свинину. Незвичайно великого подиву, доброго спомину гідна їх же мати, що, бачивши як семеро її синів протягом одного дня загинули, мужньо перенесла те, бо надію поклала на Господа. Вона, повна шляхетної відваги, підбадьорюючи свою жіночу ніжність мужеським духом, умовляла кожного з них батьківською мовою, кажучи до них: “Не знаю я, як ви в моїм лоні з’явились, не я дала вам дух та життя, не я звела до купи первні вашого тіла, тож Творець світу, який творив людину, коли вона постала, який дав буття всім істотам, — віддасть назад вам у своєму милосерді дух та життя, бо ви тепер жертвуєте собою задля Його законів”. Антіох думав, що вона його зневажає, і боявся, щоб вона, йому на наругу, не звернула голосу наймолодшого, який ще лишився; почав отже його умовляти, і то не лише словами, але й під клятвою запевняв, що збагатить його, вчинить щасливим, ба навіть матиме його за друга й дасть йому великий уряд. Оскільки юнак ніяк не хотів на те пристати, цар прикликав матір і заходився її намовляти, щоб вона дала хлопцеві рятівну пораду. А що він довго умовляв, то вона й погодилась переконати сина. Тож нахилившись над ним, почала вона глузувати з жорстокого тирана, кажучи так, батьківською мовою: “Сину мій, змилуйся наді мною, що носила тебе в лоні 9 місяців, що годувала тебе три роки і вигодувала та й довела до цього віку, кормивши тебе. Молю тебе, дитинко, поглянь на небо й землю, подивись на все, що в них є, і зрозумій, що все це Бог створив з нічого, і що й людський рід став існувати таким чином. Не бійся цього ката, а, гідний своїх братів, прийми смерть, щоб я могла тебе в Божому милосерді знову мати разом з братами”. Ледве вона скінчила, як юнак сказав: “Чого чекаєте? Я не послухаюся царського наказу. Я повинуюсь велінню закону, що його дав Мойсей батькам нашим. А ти, винахіднику всякого зла на євреїв, не уникнеш рук Божих!”
Cлово Боже
Псалом респонсорійний
Пс 17(16), 1. 5-6. 8 і 15 (П.: пор. 15)
Коли воскресну, я Твій лик побачу
Вислухай, Господи, справедливу мою справу, *
почуй моє благання,
прихили вухо до мольби моєї *
з уст нелукавих
Стопи мої твердо тримаються Твоєї стежки, *
і ноги мої не спіткнулись.
До Тебе я взиваю, бо Ти вислухаєш мене, о Боже; *
нахили до мене Твоє вухо, вислухай моє слово.
Хорони мене, як зіницю ока, *
сховай мене в тіні крил Твоїх.
А я в моїй правді твоє лице побачу *
і, проснувшися, насичусь Твоїм видом.
Спів перед Євангелієм
Йн 15, 16
Алілуя, алілуя, алілуя
Не ви Мене вибрали, а Я вас вибрав,
щоб ви йшли і плід принесли.
Алілуя, алілуя, алілуя
Євангеліє
Лк 19, 11-28
† Читання святого Євангелія від Луки
Того часу Ісус розповів притчу, оскільки був близько до Єрусалима, і вони сподівалися, що ось-ось має об’явитися Боже Царство. «Отже, — сказав Він, — один чоловік шляхетного роду пішов у далеку країну, щоби прийняти царство і повернутися. Він покликав десятьох своїх слуг, дав їм десять мін і сказав їм: “Торгуйте, доки прийду”. Та громадяни ненавиділи його і послали посланців слідом за ним, кажучи: “Не хочемо, щоби цей панував над нами!” І сталося, що, одержавши царство, він повернувся і звелів покликати до себе тих слуг, яким дав гроші, аби довідатися, що вони вторгували. Приходить перший і каже: “Пане, міна твоя принесла десять мін”. І відказав йому: “Гаразд, добрий слуго, так як в малому ти був вірний, володій десятьма містами”. Прийшов другий, кажучи: “Пане, міна твоя принесла п’ять мін”. Сказав і цьому: “І ти будь над п’ятьма містами”. І ще один прийшов, кажучи: “Пане, ось твоя міна, яку мав я відкладену в хусточці. Адже я боявся тебе, бо ти жорстока людина: береш те, чого не поклав, і жнеш те, чого не посіяв”. Каже йому: “Устами твоїми суджу я тебе, лукавий слуго! Ти знав, що я жорстока людина, що беру те, чого не поклав, і що жну те, чого не посіяв. Чому ж не дав ти моїх грошей купцям? І я, повернувшись, узяв би своє з прибутком”. А тим, які стояли поряд, сказав: “Візьміть від нього міну і дайте тому, хто має десять мін”. І відповіли йому: “Пане, він же десять мін вже має!” Кажу вам: “Кожному, хто має, дасться, а від того, хто не має, і те, що має, буде забране. А тих моїх ворогів, які не хотіли, щоб я царював над ними, приведіть сюди і повбивайте їх переді мною!”» Сказавши це, Він пішов попереду, прямуючи в Єрусалим.
Cлово Господнє
