Римо-католицький календар
ХХІV звичайна неділя, рік А
Перше читання
Сир 27, 30 – 28, 7
Читання з Книги Сираха.
Гнів та пересердя – речі мерзенні: уділом вони чоловікові грішному.
Хто мститься, той від Господа помсти зазнає і за свої гріхи здасть докладний рахунок.
Ближньому твоєму кривду прости, тож, попросивши, й сам прощення гріхів одержиш.
На людину людина плекає гнів – а сама вилікування в Господа шукає? До собі подібної людини не має милосердя – а сама за власні гріхи свої просить? Коли ж такий ось, тілесний, плекає пересердя – хто ж гріхи його власні йому простить? Пам’ятай про кончину, перестань ворогувати; про тління, про смерть – залишайся при заповідях.
Пам’ятай про заповіді, не гнівайся на ближнього; про союз Всевишнього – і провину пробач.
Слово Боже.
Псалом респонсорійний
Пс 103(102), 1-2. 3-4. 9-10. 11-12 (П.: пор. 8а)
Господь ласкавий, повен милосердя.
Благослови, душе моя, Господа
і все нутро моє – Його святе ім’я.
Благослови, душе моя, Господа
і не забувай усіх добродійств Його ніколи.
Він прощає усі твої провини,
зціляє всі твої недуги.
Він визволяє життя твоє від ями,
вінчає тебе ласкою та милосердям.
Не буде вічно Він змагатись
й не буде гніватись повіки.
Не за гріхами нашими учинив Він із нами,
і не за провинами нашими відплатив Він нам.
Бо як високо небо над землею,
так велика Його милість над тими, що Його бояться.
Як далеко схід від заходу,
так віддалив Він від нас злочинства наші.
Друге читання
Рм 14,7-9
Читання з Послання святого Павла Апостола до римлян.
Брати:
Ніхто бо з нас не живе для себе самого і ніхто не вмирає для самого себе: бо коли ми живемо, для Господа живемо; і коли ми вмираємо, для Господа вмираємо. Отож, чи ми живемо, чи вмираємо, ми Господні. На це бо Христос умер і воскрес, щоб і над мертвими, і над живими панувати.
Слово Боже.
Спів перед Євангелієм
Йо 13, 34
Алілуя, алілуя, алілуя.
Нову заповідь даю вам,
щоб ви любили один одного, як Я полюбив вас.
Алілуя, алілуя, алілуя.
Євангеліє
Мт 18, 21-35
+ Слова Євангелія від святого Матея.
Петро підійшов до Ісуса і запитав: «Господи! Коли мій брат згрішить супроти мене, скільки разів маю йому простити? Чи маю до сімох разів прощати?» Ісус промовив до нього: «Не кажу тобі: До сімох разів, але – до сімдесяти раз по сім.
Тому царство небесне схоже на царя, що хотів звести рахунки з слугами своїми. Коли він розпочав зводити рахунки, приведено йому одного, що винен був десять тисяч талантів. А що не мав той чим віддати, то пан і звелів його продати, а й жінку, дітей і все, що він мав, і віддати. Тоді слуга, впавши йому в ноги, поклонився лицем до землі й каже: „Потерпи мені, пане, все тобі поверну”. І змилосердився пан над тим слугою, відпустив його й подарував йому борг той.
Вийшовши той слуга, здибав одного з своїх співслуг, який винен був йому сто динариїв, схопив його й заходився душити його, кажучи: „Віддай, що винен”. Тож співслуга його впав йому в ноги й почав його просити: „Потерпи мені, я тобі зверну”. Та той не хотів, а пішов і кинув його в темницю, аж поки не поверне борг.
Якже побачили товариші його, що сталося, засмутились вельми, пішли до свого пана й розповіли йому про все сподіяне. Тоді його пан покликав його і сказав до нього: „Слуго лукавий! Я простив тобі ввесь борг той, бо ти мене благав. Чи не слід було й тобі змилосердитись над твоїм товаришем, як я був змилосердився над тобою?” І розгнівавшись його пан, передав його катам, аж поки йому не поверне всього боргу.
Отак і мій Отець небесний буде чинити вам, якщо кожний з вас не прощатиме братові своєму з серця свого».
Слово Господнє.
