Римо-католицький календар
VI звичайна неділя, рік В
Перше читання
Єр 17, 5-8
Читання з Книги пророка Єремії.
Так говорить Господь:
«Проклятий той, хто уповає на людину і покладає на тіло свою силу, чиє серце відступає від Господа. Він, мов той кущ у степу, не бачить добра, коли воно надходить, і живе на сухих місцях у пустині, на землі солоній та безлюдній.
Щасливий чоловік, який на Господа уповає і чиє уповання – Господь. Він, немов дерево, посаджене над водою, що до потоку простягає своє коріння; як прийде спека, воно не боїться, і листя його зеленіє; у рік посухи йому байдуже, воно не перестає приносити плід».
Слово Боже.
Псалом респонсорійний
Пс 1, 1-2. 3. 4 і 6 (П.: пор. Пс 40(39), 5а).
Благословенний, хто довіривсь Богу
або: Блаженний муж, який поклав свою надію на Господа.
Блаженний чоловік, який не ходить за радою безбожних, †
не стає на дорогу грішних *
і в згромадженні насмішників не засідає,
але в законі Господньому його бажання, *
і він роздумує день і ніч над Його законом.
Він буде, як дерево, посаджене над водними потоками, *
яке дасть плід свій у свою пору,
і листя якого не зів’яне, *
і все, що він учинить, буде вдалим.
Не так безбожні, не так! *
Вони, мов полова, яку вітер розвіває.
Адже Господь знає праведних дорогу, *
а дорога безбожних загине.
Друге читання
1 Кр 15, 12. 16-20
Читання з Першого послання святого Павла Апостола до корінтян.
Брати! Коли про Христа проповідується, що Він був воскрешений із мертвих, то як деякі з вас кажуть, що немає воскресіння мертвих?
Адже коли мертві не воскресають , то і Христос не був воскрешений. Якщо ж Христос не був воскрешений, тоді віра ваша марна: ви все ще у гріхах ваших. Тоді й ті, які впокоїлися в Христі, загинули! Коли ми надіємося на Христа тільки в цьому житті, то ми найнещасніші з усіх людей!
Та тепер Христос був воскрешений з мертвих, – первісток з померлих.
Слово Боже.
Спів перел Євангелієм
Лк 6, 23 аб
Алілуя, алілуя, алілуя.
Радійте і веселіться,
бо ось нагорода ваша велика в небі.
Алілуя, алілуя, алілуя.
Євангеліє
Лк 6, 17. 20-26
+ Слова Євангелія від святого Луки.
Того часу Ісус, зійшовши з Дванадцятьма, став на рівнинному місці; також була велика юрба Його учнів та безліч народу з усієї Юдеї і Єрусалима, і з приморського Тира й Сидона.
А Він, підвівши очі на своїх учнів , почав говорити:
«Блаженні вбогі, бо ваше є царство Боже.
Блаженні, голодні тепер, тому що ви насититеся.
Блаженні ви, котрі плачете тепер, бо ви будете сміятись.
Блаженні ви, коли люди ненавидітимуть вас, коли відлучать вас і зневажатимуть, коли вилучать як ганебне ваше ім’я із-за Сина Людського. Веселіться того дня і скачіть з радості, бо ось нагорода ваша велика на небі, адже точнісінько как само чинили пророкам їхні батьки.
Але горе вам, багатіям, бо ви вже отримали вашу втіху!
Горе вам, ситим тепер, тому що будете голодні! Горе вам, котрі смієтеся тепер, бо ви будете ридати і плакати.
Горе, коли будуть добре говорити про вас усі люди, адже точнісінько так само чинили з лжепророками їхні батьки!»
