Літургійні читання на IV великодню неділю, рік А (РКЦ)

Перше читання
Діян 2, 14а. 36-41

Читання з Діянь Апостолів

У день П’ятидесятниці Петро, ставши з Одинад­цять­ма, підвищив свій голос і промовив: «Нехай твердо знає весь дім Ізраїля, що і Господом, і Христом зро­бив Його Бог – Цього Ісуса, яко­го ви розіп’яли!» Почувши, вони були вражені в саме серце і сказали Петрові й іншим апостолам: «Що ж нам робити, мужі-брати?» А Петро каже їм: «Покай­те­ся, і нехай охреститься кожний з вас в Ім’я Ісуса Христа на відпущення ва­ших гріхів, і приймете дар Свя­того Духа! Адже для вас ця обітниця і для ваших дітей, і для всіх тих, хто далеко, ко­го лише покличе Господь, Бог наш!» Багатьма іншими словами він свідчив та заохочував їх, кажучи: «Спа­сайтеся від цього зіпсутого ро­ду!» Отже, вони, прий­нявши його слово, охрестилися; і при­єдналися того дня зо три тисячі душ.

Слово Боже

Псалом респонсорійний //
Пс 23, 1-3а. 3бв-4аб. 4вг-5аб. 5вг-6

Господь – мій Пастир, всього маю вдосталь.
Або: Алілуя.

Господь – мій Пастир. Я не матиму недостатку. *
На зелених лугах Він дасть мені відпочити,
Біля тихих вод піклуватиметься про мене; *
мою душу Він обновляє.

Веде мене стежками правди *
ради Імені свого.
Коли я піду навіть долиною смертної тіні, *
не злякаюся зла, бо Ти зі мною.

Твій жезл і Твій посох – *
вони мене втішають.
Переді мною трапезу Ти готуєш *
в присутності тих, які мене тривожать.

Ти намастив мою голову олією, *
переливається моя чаша.
Отож, добро і милосердя супроводжуватимуть мене в усі дні життя мого, *
і я поселюся на довгі дні в Господнім домі.

Друге читання
1 Пт 2, 20б-25

Читання з Першого Послання святого апостола Петра

Улюблені! Коли ви, роблячи доб­ро і страждаючи, перетерплюєте, – це благодать перед Богом. На це ви були покликані, тому що й Христос постраждав за вас, за­лишивши вам приклад, щоб ви йшли Його слідами: Він не вчинив гріха, і не знай­дено підступу в устах Його; коли Його лихословили, Він не лихословив у відповідь; страждаючи, не погро­жував, а передавав Тому, хто су­дить справедливо. Він сам у своєму тілі підняв на­ші гріхи на дерево, щоб ми, померши для гріхів, жили для праведності; Йо­го ранами ви оздоровлені. Адже ви були як блукаючі вівці, а тепер повернулися до пастиря і стража ваших душ.

Слово Боже

Спів перед Євангелієм
Йн 10, 14

Алілуя, алілуя, алілуя
Я – Пастир добрий.
І Я знаю своїх, і Мої Мене знають.
Алілуя, алілуя, алілуя

Євангеліє
Йн 10, 1-10

† Читання святого Євангелія від Йоана

Того часу Ісус сказав: «Воістину, воістину кажу вам: хто не входить до овечої ко­ша­ри дверима, але перелазить в ін­шому місці, той злодій і роз­бій­ник, а хто входить дверима, той пас­тир овець. Йому воротар відчиняє, і вівці слухаються його голосу; він кличе своїх овець по імені й виводить їх. Коли він усіх своїх овець виведе, то йде перед ними, а вівці йдуть за ним, бо знають його голос; за чужим же вони не підуть, а вті­катимуть від нього, бо не знають чужого голосу!» Таку притчу розповів їм Ісус. Та вони не зрозуміли, що означало те, про що Він говорив їм. Тоді ще сказав Ісус: «Воістину, воістину кажу вам, що Я – двері для овець. Всі, котрі приходили переді Мною, були злодії та розбійники, але вівці не слухали їх. Я – двері! Якщо хто Мною ввій­де, то буде спасенний; він увійде і вий­де, і знайде пасовисько. Злодій приходить тільки для того, щоб украсти, вбити і погу­би­ти. Я ж прийшов, щоб мали жит­тя і щоб над міру мали».

Слово Господнє