Свв. невинних немовлят, мучеників, свято
Перше читання
1 Йн 1, 5 – 2, 2
Читання з Першого Послання святого Йоана Апостола
Любі! Ось звістка, яку ми почули від Ісуса Христа й сповіщаємо вам: Бог є світло, і в Ньому немає жодної темряви! Коли скажемо, що маємо спільність з Ним, а ходимо в темряві, то говоримо неправду і правди не робимо. Коли ж ходимо у світлі, як сам Він є у світлі, то маємо спільність одне з одним, і Кров Ісуса Христа, Його Сина, очищає нас від усякого гріха. Коли скажемо, що не маємо гріха, то самих себе обманюємо, і немає в нас правди. Якщо ж визнаємо свої гріхи, то Він – вірний і праведний, щоби простити нам гріхи й очистити нас від усякої неправедності. А коли скажемо, що ми не згрішили, то робимо Його неправдомовним, і Його слово в нас не перебуває. Дітоньки мої, пишу вам це, щоб ви не грішили. А коли хто згрішить, то маємо Заступника перед Отцем, Ісуса Христа, праведника. Він – умилостивлення за наші гріхи, і не тільки за наші, а й за гріхи всього світу.
Слово Боже
Псалом респонсорійний
Пс 124(123)
В Імені Бога наша допомога
Якщо би Господь не був з нами, *
коли люди повстали проти нас,
то вони би живцем проковтнули нас, *
коли люто запалали на нас своїм гнівом.
Нас накрила би вода, *
потоком понеслася би наша душа, –
над нашими душами *
пронеслись би бурхливі потоки.
Наша душа, як той птах, випурхнула з сіті мисливця: *
сіть порвалася, – і ми спаслися.
Наша поміч – в Імені Господа, *
який створив небо й землю.
Спів перед Євангелієм
Алілуя, алілуя, алілуя
Тебе, Боже, хвалимо, ісповідуємо Тебе, Господи.
Тебе вихваляє преславне мученицьке воїнство.
Алілуя, алілуя, алілуя
Євангеліє
Мт 2, 13-18
† Читання святого Євангелія від Матея
Коли Мудреці відійшли, то Господній ангел з’явився уві сні Йосифові й сказав: «Вставай, візьми Дитя та Його Матір і втікай до Єгипту; будь там, доки я тобі не скажу, бо Ірод буде розшукувати Дитя, щоб убити Його». Тож, вставши, він узяв уночі Дитя та Його Матір і вирушив до Єгипту. І був там, поки не помер Ірод, аби збулося сказане Господом через пророка, який говорив: «З Єгипту покликав Я Мого Сина». Тоді Ірод, побачивши, що мудреці поглузували з нього, дуже розлютився і послав повбивати всіх дітей, які були у Вифлеємі та в усіх його околицях, – від двох років і менше, – за часом, про який вивідав у мудреців. Таким чином збулося сказане пророком Єремією, який говорив: «У Рамі чути крик, ридання, і велике голосіння: це Рахиль оплакує своїх дітей і не хоче втішитися, бо їх немає».
Cлово Господнє
