Перше читання
Єр 26, 11-16. 24
Читання з Книги пророка Єремії.
Священики й пророки промовили так до князів і до всього народу: «Смертельний вирок належиться цьому чоловікові, він-бо пророкує проти цього міста, як те самі ви чули на власні вуха».
Єремія ж так відповів до всіх князів і до всього народу: «Господь послав мене проркувати проти цього дому й проти цього міста всі ті слова, що ви чули. Тим то направте ваші путі й ваші вчинки, слухайте голос Господа, Бога нашого, і Господь відведе те лихо, що виповів був на вас. Що ж до мене, то ось я – в руках ваших. Чиніте зо мною, що на погляд ваш добре й праве. Тільки затямте собі гаразд, що коли вб’єте мене, то безвинну кров накличете на себе й на це місто та й на його мешканців, бо Господь справді послав мене до вас проректи всі ці слова до вух ваших».
Тоді князі й увесь народ промовили до священиків та пророків: «Цей чоловік не заслужив на смертельний вирок, бо він промовляв до вас ім’ям Господа, Бога нашого».
Однак, Ахікам, син Шафана, заступився за Єремію, тож не видано його народові на смерть.
Слово Боже.
Респонсорійний псалом
Пс 69(68), 15-16. 30-31. 33-34 (П.: пор. 14)
В доброті своїй почуй мене, Боже.
15. Витягни мене з болота, щоб я не загрузнув; *
коли б то я урятувався від тих, +
що мене ненавидять, і від вод глибоких!
16. Водяна бистрінь хай не затопить мене, *
глибінь хай мене не поглине, +
хай яма не затулить своєї пащі надо мною.
30. Я ж бідний і страждаю; *
спасіння Твоє, Боже, хай піднесе мене високо.
31. Я прославлятиму ім’я Боже в пісні *
й із подякою Його величатиму.
33. Побачать те покірні й звеселяться. *
Хай живе серце ваше, +
ви, що шукаєте Бога.
34. Бо Господь вислухає нещасних, *
і в’язнями своїми не погордує.
Спів перед Євангелієм
Мт 5, 10
Алілуя, алілуя, алілуя.
Блаженні переслідуванні за правду,
бо вони синами Божими назвуться.
Алілуя, алілуя, алілуя.
Євангеліє
Мт 14, 1-12
+ Слова Євангелія від святого Матея.
Того часу чутка про Ісуса дійшла до Ірода четверовласника, і він сказав до своїх слуг: «Це Йоан Христитель! Це він воскрес із мертвих і тому чудодійні сили діють у ньому!»
Бо Ірод був схопив Йоана, зв’язав його і вкинув у темницю – через Іродіяду, жінку брата свого Филипа; Йоан-бо говорив до нього: «Не можна тобі її мати». Він хотів його вбити, та боявся народу, бо його мали за пророка.
Коли настав день народження Ірода, дочка Іродіяди танцювала перед усіма й догодила Іродові; отож, клянучись, обіцяв їй дати, чого тільки попросить. Та, під намовою матері своєї, сказала йому: «Дай мені тут на полумиску голову Йоана Христителя». І засмутився цар, але задля клятви і тих, що разом за столом сиділи, звелів дати, – тож послав стяти голову Йоанові в темниці. Принесли, отже, на полумиску його голову й дали дівчині, а та піднесла своїй матері.
І прийшли його учні, взяли тіло й поховали його; і пішли та сповістили про те Ісуса.
Слово Господнє.
