Євангеліє Лк. 4, 22-30. 22. Всі свідчили про нього і чудувалися словам ласки, які линули з уст його, й говорили: "Чи ж він не син Йосифа”? 23. А він казав їм: "Ви певно скажете мені цю ...
Євангеліє Лк. 4, 22-30. 22. Всі свідчили про нього і чудувалися словам ласки, які линули з уст його, й говорили: "Чи ж він не син Йосифа”? 23. А він казав їм: "Ви певно скажете мені цю ...
+Читання святого Євангелія від Матея Після того як люди наситилися, Ісус звелів своїм учням сісти в човна й плисти раніше за Нього на інший бік, а Він тим часом відпустить людей. Відпустивши ...
Послання Богородиці, цариці Миру, через візіонерку Міріану Драгічевич-Солдо, 2
"Дорогі діти! Не майте затверділі, закриті і повні страху серця. Дозвольте моїй материнській любові освітити і наповнити їх любов’ю і надією, щоб вам, як мати заспокоїла ваші болі, бо я їх знаю, я їх досвідчила. Біль підносить і є найбільшою молитвою. Мій Син особливо любить тих, хто страждає від болі. Він послав мене до вас, щоб заспокоїти їх і принести надію. Довіряйте Йому. Знаю, що вам важко, бо навколо себе бачите все більше темряви. Діти мої, її потрібно розбити молитвою і любов’ю. Той, хто молиться і любить, не боїться, він має надію і милосердну любов, бачить світло і бачить мого Сина. Як своїх апостолів закликаю вас старатися бути прикладом милосердної любові і надії. Завжди знову моліться за щораз більше любові, бо милосердна любов приносить світло, яке розбиває всяку темряву, приносить мого Сина. Не бійтеся, ви не самі, я з вами. Прошу вас, щоб ви молилися за своїх пастирів, щоб в кожній хвилі мали любов, щоби з любов ’ю трудились для мого Сина, через Нього і на Йього спомин. Дякую вам."
Щорічне послання Богородиці через візіонерку Іванку Іванкович-Елез 25 червня 2025 року. «Відновіть сімейну молитву. Моліться, моліться, моліться». Богородиця нам дала Своє материнське благословення. (Із Церковним погодженням)
Літургія на 7 липня, понеділок Мт 9, 18-26 † Читання святого Євангелія від Матея. Того часу, коли Ісус ще говорив, підійшов до Нього один начальник, вклонився і сказав Йому: «Моя донька щойно померла; але прийди й поклади на неї свою руку – і вона оживе». Тож встав Ісус та й пішов за ним, також і Його учні. І ось жінка, яка нездужала на кровотечу дванадцять років, підійшовши ззаду, доторкнулася до краю Його одягу, бо говорила сама собі : «Як тільки доторкнуся до Його одягу, ...