На свято всіх Святих та у Задушний Поминальний День ми підемо на кладовища для того, щоб поминути і за все подякувати нашим улюбленим, які відійшли у Вічність , а також щоб піднести свої серця ...
Послання Богородиці, Цариці Миру, через візіонерку Мір’яну Драгічевич-Солдо, 2
"Дорогі діти! Для мого материнського серця є великою радістю приходити до вас і об’являтись вам. Це є даром мого Сина для вас і для інших, які приходять. Як мати, закликаю вас: любіть мого Сина понад усе. Щоб ви любили Його всім серцем, маєте Його пізнати. Пізнаєте Його молитвою. Моліться серцем і відчуттями. Молитися - значить думати про Його любов і жертву. Молитися - значить любити, давати, терпіти та жертвувати. Вас, діти мої, закликаю бути апостолами молитви і любові. Діти мої, це є час чування. У цьому чуванні закликаю вас до молитви, любові й довіри. І як мій Син буде дивитися у ваші серця, моє материнське серце хоче, щоб Він у них бачив безумовне довір’я та любов. Об’єднана любов моїх апостолів буде жити, перемагати і викривати зло. Діти мої, я була чашею Богочоловіка, була Божим інструментом. Тому вас, своїх апостолів, закликаю бути чашею істинної, чистої любові мого Сина. Закликаю вас бути інструментом, через який всі ті, які не пізнали Божої любові, які ніколи не любили, зрозуміли, прийняли її і були спасенні. Дякую вам, мої діти."
Під час того, як Богородиця відходила, Мір’яна бачила чашу.
Щорічне послання Богородиці, Цариці миру, візіонерці Мір’яні Солдо, 18 березня 2026 року «Дорогі діти, ніколи не забудьте, наскільки великою є Божа любов. Через цю любов і Я є з вами. Не забудьте, наскільки великим є Його милосердя. Через це милосердя Я показую вам дорогу до справжнього щастя та досконалого миру. Це дорога до Мого Сина. Тому, діти Мої, з повною довірою віддайтеся Моєму Синові й не бійтесь. Не бійтесь майбутнього, бо воно повністю належить волі Мого Сина. Тому, діти Мої, відречіться від усього того, що вас віддаляє від Мого
Літургія на 8 квітня, середа (біл) Середа у Великодній октаві † Читання святого Євангелія від Луки. Ось двоє, з учнів Ісуса, того ж самого дня, першого в тижні, йшли до села, віддаленого на шістдесят стадій від Єрусалима, яке називалося Емаус; вони говорили між собою про все, що відбулося. І сталося, коли вони вели бесіду й обговорювали, сам Ісус, наблизившись, пішов разом з ними; очі ж їхні були стримувані, щоби Його не впізнали. Тож Він запитав їх: «Що це за розмови, які ви ведете між собою, йдучи ...
