У січневому посланні Богородиця закликала нас до навернення, як і в цьому посланні, скерованому до нас перед часом, коли ми готуємось до найбільшого свята – Воскресіння Ісуса. У посланні від 25 лютого 1996 року Вона сказала нам: «Дорогі діти! Сьогодні закликаю вас до навернення. Це найважливіше послання, яке Я дала тут».Перші слова Ісуса, в Євангеліє від Марка, такі: «Сповнився час, і Царство Боже близько; покайтеся і вірте в Євангелію» (Мр. 1, 15).
Заклик до навернення – це Божий заклик до радості та свободи. Тільки Ісус Христос може дати нам радість і свободу, і Він не прийшов, щоб щось у нас забрати, а щоб збагатити нас Собою. Як сказала свята Мати Тереза: «Чому ми сумуємо? Бо ми сповнені собою. Тому Бог не може наповнити нас Своєю радістю. Як очиститися? Залиште це Богові, Він знає, як це зробити».
Тільки коли ми сповнені Богом, ми можемо бути й приносити радість іншим, тому що Бог є радістю. Тільки навернене серце є вільним і готовим до безкорисливої любові, радості та Божого миру.
Багато разів Богородиця закликає нас слухати й жити в гармонії з природою і часом, у якому ми знаходимося. Весна – пора пробудження та нового життя. А природа – це Боже творіння, через яке Бог хоче до нас говорити. У Своїх проповідях Ісус часто використовує образи та історії, узяті з природи та повсякденного життя. Людина та природа унікально й нерозривно пов’язані. У природі Боже слово відчутне. Усе сталося тому, що Бог сказав: «Нехай так і буде!»
Природа – це Божа майстерня, і саме там Бога найлегше розпізнати. Його роботи на природі, і все говорить про Нього. Від природи ми отримуємо натхнення, знання, відкриття, комфорт і сміливість продовжувати нашу подорож.
Під час прогулянки людина заспокоюється, її емоції стають поміркованими, її уява наповнюється новими образами й барвами, її очі бачать красу природи, її вуха слухають нові таємничі голоси навколо, і все її єство відчуває себе у своєму справжньому середовищі.
Природа створена для людини, а та своєю чергою, щоб тримати, формувати та любити природу. Людина не може вижити поза природою.
Ми живемо в час, коли багато людей проводить більше часу у віртуальному світі, ніж на природі, і таким чином віддаляються від себе, від інших і, зрештою, від Бога.
Слухаймо серцем і сприймаймо серйозно слова Діви Марії, щоб ми могли слухати власні серця, що шукають і потребують Бога, Який чекає на нас.
Молитва
Діво Маріє, покірна слугине Господня, Ти була уважна до Божих закликів і спонукань. Ти розпізнала Божий поклик у Благовіщенні й відгукнулася на нього всім серцем і життям. Ти відновлювала Своє споконвічне «так» у всіх моментах, у яких не відразу віднаходила відповідь, але всі події носила у Своєму серці й думала про них. Випроси ласку бути уважними до Божих спонукань і натхнень Святого Духа, який і нині заохочує та кличе нас до навернення, до нового життя – до радості, яку дарує Бог. Не переставай, о Мати Маріє, заступатися за нас у Твого Сина, щоб ми були Твоїми простягненими руками в цьому світі, який без Бога є пропащим. Нехай наші руки будуть з’єднані з Твоїми материнськими руками, які, подібно до Мойсея, тримаєш піднятими до неба в молитві за нас. Амінь.
