«Дорогі діти! В цей благодатний час моліться зі Мною, щоб добро перемогло в вас і навколо вас. Особливим чином, дітоньки, моліться в єдності з Ісусом на Його Хресній дорозі. Вкладайте у свої молитви це людство, яке блукає без Бога і без Його любові. Будьте молитвою, будьте світлом і свідками всім тим кого зустрічаєте, дітоньки, щоб Милосердний Бог був милосердним до вас. Дякую вам, що відповіли на Мій заклик». Послання Богородиці, Цариці миру, 25.03.2024 Богородиця як правдива Мати не перестає закликати, підбадьорювати Своїх дітей та скеровувати їх дорогами повноти життя, набутого в Бозі. Богоматір не знає іншої дороги й іншого способу, окрім молитви. Тому і в цьому послання Вона каже нам: «Будьте молитвою, світлом і свідками». Біографи св. Франциска Азиського стверджують, що він не просто молився, а став молитвою. Немає іншого шляху до світла, крім молитви. Натхненні молитися будують просяяні світлом, а тільки світло може освітити й указати шлях іншим.
Ми знаємо з Євангелія, як молився Ісус на горі Тавор. Плодом Його молитви стало Преображення. «Обличчя Його засяяло, наче сонце, а одежа побіліла, наче світло», ідеться в Євангелії (Мт. 17:2).
Тільки через молитву ми можемо пізнати й полюбити Бога. У молитві ми знаходимо зміст, силу й напрям нашого життя. Ми стаємо тими, ким дійсно хочемо бути.
Є притча отців-пустельників про природу молитви. Молодий монах запитав старого вчителя: «Скільки часу мені знадобиться, аби досягти просвітління?» Учитель відповів: «П’ять років». Відтак монах запитав: «А що якщо я дуже сильно постараюся? « Учитель відповів: «Десять років». Молитва – це ласка Божа. Ми ніколи не повинні забувати про це. Але Бог гаряче бажає дати нам цю благодать. І від нас залежить, чи приймемо ми її, чи ні. Для початку попросімо Бога про ласку духа молитви.
Важко стати людиною молитви, якщо ми завжди в справах і постійно поспішаємо, виконуючи сотні завдань. Що ми повинні зробити, аби стати людьми молитви? Сповільнитися. Спробуйте таке: за обідом не просто ковтайте їжу, а насолоджуйтесь кожним шматочком; не поспішайте, ідучи вулицею, а прогулюйтеся. Якщо вам потрібно когось чи на щось почекати, не заповнюйте цього часу роботою. Замість цього використайте ці кілька хвилин, аби краще усвідомити світ довкіл себе й усередині себе.
Молитва починається з уваги. А увага – це те, що можна розвивати. Для молитви дуже важливо сповільнитися й зосередитися, оскільки це збільшує вірогідність зустріти сліди Бога в нашому повсякденному житті.
Письменник Е. Л. Доктороу одного разу сказав: «Планувати написати – це не писати. Розказувати людям про написання – це не писати. Писати – це писати». Те ж саме можна сказати про молитву. Планувати молитися – це не молитва. Розказувати людям про молитву – це не молитва. Тільки молитва – це молитва. А молитва – це, по суті, розмова з Богом. Молитва єднає нас із Богом, Який є абсолютне добро, істина й краса. Дозвольмо Богові, аби в нас перемогла сила Його Воскресіння, яку ми вже зараз можемо передчувати за молитвою, що наближає нас до Господа.
Молитва: Діво Маріє, Ти, Яка слідувала за Сином Твоїм Ісусом Хресною дорогою і не перестаєш слідувати за дітьми Своїми до кінця світу, проси за нас, молися з нами й за нас, як Ти молилася з першою Церквою. Ти, повна благодаті, Ти благословенна, Ти мудра, тому що Ти вибрала те, що Боже й вічне, допоможи й нам вибрати й слідувати за тим, що нетлінне та вічне. Навчи й нас, Діво Маріє, молитися, аби ми могли бути постійними на шляху молитви й ставати з дня в день молитвою, що веде до світла, яким є Бог. Ти, Мати Божа, благодатна, повна Бога й уся звернена до Бога, просимо Тебе привести нас до Бога, аби й ми могли свідчити своїм життям всім, хто шукає світло та зміст життя. Амінь.
