Прип. 13, 20 – 14, 6 20. Хто ходить з мудрими, сам стає мудрим; | а хто приятелює з дурним, – той зледачіє. 21. Грішних переслідує нещастя, | а добро – нагорода праведним. 22. Добрий свою ...
Прип. 12, 23 – 13, 9 23. Розумний чоловік приховує знання, | а серце дурних проголошує дурноту. 24. Рука трудящих пануватиме, | лінива – платитиме дань. 25. Журба гнобить серце людини, | а ...
Прип. 12, 8-22 8. Який у чоловіка розум, так його й цінять, | а криводушний буде в погорді. 9. Ліпше бути простим і працювати на себе, | ніж бути хвальком і не мати хліба. 10. Праведний про ...
Прип. 11, 19 – 12, 6 19. Постійна справедливість до життя прямує; | хто ж гониться за злом, той гониться за смертю. 20. Огидні для Господа лукаві серцем, | та любі йому ті, хто ходять ...
Мр. 8, 34-9,1. 34. І прикликавши народ разом із своїми учнями, сказав їм: "Коли хтось хоче йти за мною, хай зречеться себе самого, візьме на себе хрест свій і йде слідом за мною. 35. Бо хто ...
Прип. 10. 31 – 11. 12 31. Уста праведника породжують мудрість, | язик розпусний буде відтятий. 32. З уст праведного тече ласка; | з уст грішників – розпуста. 1. Вага фальшива – для Господа ...
Прип. 10. 1-22 1. Розумний син звеселяє батька; | а син безумний – горе матері своєї. 2. Скарби, неправдою набуті, не дають користи; | справедливість від смерти рятує. 3. Господь не дасть ...
Прип. 9. 12-18 12. Коли ти мудрий, мудрий для себе; | коли ж насмішник, сам один нестимеш наслідки того. 13. Дурнота – пустотлива, | недбала, не відає нічого. 14. Сидить біля дверей свого ...
Прип. 8. 1-21 1. Хіба мудрість не кличе, | розум не здійма свій голос? 2. На верху горбів при дорозі, | стає вона й на розпуттях. 3. Коло воріт, при вході в місто, | при вході в двері вона ...
Мр. 2, 1-12. 1. Коли ж по кількох днях Ісус повернувся до Капернауму, чутка пішла, що він у домі. 2. І там зібралося стільки народу, що не було більш місця, навіть перед дверима; а він промовляв до ...
Йо. 5, 24 – 30. 24. Істинно, істинно говорю вам: Хто слухає моє слово й у того вірує, хто послав мене, – живе життям вічним, і на суд не приходить, бо від смерти перейшов у життя. 25. ...
Прип. 6, 20 – 7, 1. 20. Пильнуй, мій сину, заповіді батька твого, | не відкидай навчання матері твоєї. 21. Прив’яжи собі до серця їх, назавжди, | повісь собі на шию. 22. Бо заповідь – то ...
Бт. 5, 1-24. 1. Ось книга родоводу Адама. Коли Бог сотворив людину, він створив її на подобу Божу. 2. Сотворив він їх – чоловіка й жінку, і благословив їх, і дав їм ім’я "людина” тоді, коли ...
Прип. 5, 15 – 6, 3. 15. Пий воду з твого водозбору, | воду, що б’є із власної криниці. 16. Чому б твої джерела мали розливатися навколо, | твої потоки по майданах? 17. Нехай будуть тобі ...
Йо. 1, 43-51. 43. Другого дня вирішив піти в Галилею; і знайшовши Филипа, мовив до нього: «Іди за мною.» 44. А був Филип з Витсаїди, з міста Андрієвого та Петрового. 45. Зустрів Филип ...
Йо. 15, 17-16, 2. 17. Ось, що вам заповідаю: щоб ви любили один одного! 18. Ненавидить вас світ – то знайте: мене він ще перед вами зненавидів. 19. Були б ви від світу, то світ би своє любив. ...
Іс. 2, 11-21. 11. Поникнуть горді очі людей, принижена буде пиха людська, один Господь звисочиться того часу. 12. Бо це буде день Господа сил на все горде й набундючене, на все, що несеться вгору, – ...
