Преп. Ісаакія Далматського
Апостол
Рим. 2, 28-3, 18
28. бо не той юдей, що є ним назовні, і не те обрізання, що назовні, на тілі, 29. а той, хто юдей у скритості, і те обрізання серця - за духом, не за буквою; такому похвала не від людей, але від Бога. 1. В чому вищість юдея? Або яка користь з обрізання? 2. Велика з кожного погляду: їм бо, насамперед, були довірені пророцтва Божі. 3. Що ж бо, коли деякі не повірили? Хіба ж їхня невірність знищить вірність Божу? 4. Ясно, що ні! Треба визнати радше, що Бог правдомовний, а кожний чоловік брехливий, як написано: «Щоб ти оправдався у твоїх словах і переміг, коли будуть тебе судити.» 5. Коли ж наша неправедність виявляє Божу праведність, то що скажемо? Чи ж Бог є несправедливий - по-людському говорю! - коли наводить гнів свій? 6. Зовсім ні! Бож як би Бог мав світ судити? 7. Та коли Божа правда моєю неправдою більше сяє, йому на славу, то нащо мене ще як грішника судити? 8. Чому ж тоді деякі нас очорнюють і деякі говорять, нібито ми кажемо: «Робімо зло, щоб із нього вийшло добро»? На таких суд справедливий. 9. То що ж? Маємо перевагу? Зовсім ні! Бож ми перед тим обвинуватили юдеїв і греків, що вони всі під гріхом, 10. як написано: «Немає справедливого, ані одного! 11. Немає тямущого, немає, хто шукав би Бога. 12. Усі з дороги збилися, зробилися нікчемні! Немає, хто добро творив би, ані одного! 13. Їхнє горло - гріб відкритий, до обману язик їх схильний, отрута гадюча у них під губами. 14. Уста у них прокльонів повні і гіркоти. 15. Щоб проливати кров, швидкі їхні ноги. 16. На їхніх дорогах злидні і руїна. 17. Вони не відають дороги миру. 18. Немає Божого остраху у них перед очима.»
Євангеліє
Мт. 6, 31-34; 7, 9-11
31. Отож не турбуйтеся, промовлявши: Що будемо їсти, що пити й у що зодягнемося? 32. Про все те побиваються погани. Отець же ваш небесний знає, що вам усе це потрібне. 33. Шукайте перше Царство Боже та його справедливість, а все те вам докладеться. 34. Не журіться, отже, завтрішнім днем; завтрішній день турбуватиметься сам про себе. Доволі дневі його лиха.” 9. Чи ж є між вами хтось такий, що, коли син попросить у нього хліба, дасть йому камінь? 10. Або коли попросить рибу, дасть йому гадюку? 11. Тож коли ви, злі бувши, вмієте давати дітям вашим добрі дари, оскільки більш Отець ваш, що на небі, дасть дари тим, які його просять.
