Св. дітей, убитих у Вифлеємі; преп. Маркела
Апостол
Пт 2,21-3,9
21 Власне, на це ви покликані, бо й Христос страждав за вас також, лишивши вам приклад, щоб ви йшли його слідами; 22 той, хто не вчинив гріха, і підступу в його устах не знайшлося, 23 хто був злословлений, але сам, навпаки, не злословив, хто страждав, та не погрожував, а здався на того, який судить справедливо; 24 він сам у своїм тілі виніс наші гріхи на дерево, щоб ми, вмерши для гріхів, жили для справедливости, – ми, що його синяками зцілились. 25 Бо ви блукали, немов вівці, але тепер повернулися до пастиря і наставника душ ваших. 1 Так само ви, жінки, коріться своїм чоловікам, щоб, навіть якщо деякі й не вірять слову, були поводженням жінок позискані без слова, 2 коли побачать ваше життя у чистоті й повазі. 3 Нехай ваша окраса буде не зовнішня – заплітання волосся, накладання золотих обручок чи прибирання в шати, 4 але в середині людського серця, в нетлінності душі, лагідної та мовчазної: це многоцінне перед Богом. 5 Бо колись і святі жінки, які надіялися на Бога, себе приоздоблювали, корившися своїм чоловікам, 6 як от Сара слухала Авраама, «паном» його звала; ви ж її діти, коли добре чините і не лякаєтеся жадних застрашувань. 7 Ви, чоловіки, живіть розумно разом з вашими жінками, як з істотами, що від вас слабші, віддаючи їм належну шану як співспадкоємцям благодаті життя, – тим ваші молитви не втрачатимуть на силі. 8 Нарешті, всі ви будьте однієї думки, співчутливі, братолюбні, милосердні, смиренні. 9 Не платіть злом за зло чи лайкою за лайку, а, навпаки, благословляйте, бо ви на те покликані, щоб успадкувати благословення.
Євангеліє
Мр 10,46-52
46 І приходять вони в Єрихон. Коли ж він з учнями своїми і з силою народу виходив з Єрихону, син Тимея, Вартимей, сліпий жебрак, сидів край дороги. 47 Довідавшися, що то Ісус з Назарету, закричав він і промовив: "Сину Давидів, Ісусе, змилуйся надо мною!" 48 Багато сварили його, щоб мовчав, та він кричав ще більше: "Сину Давидів, змилуйся надо мною!" 49 Ісус же спинивсь і каже: "Прикличте його!" Кличуть, отже, сліпого й говорять до нього: "Бадьорся! Устань лишень, кличе тебе." 50 Він же, скинувши свою верхню одежу, скочив і підійшов до Ісуса. 51 Ісус, до нього звернувшись, каже: "Що ти хочеш, щоб я зробив тобі?" А сліпий йому: "Учителю мій, – щоб я бачив!" 52 Сказав Ісус до нього: "Іди, віра твоя спасла тебе." І негайно прозрів той та й пішов дорогою за ним.
