Римо-католицький календар
Понеділок ІV тижня Великого Посту
Перше читання
Іс 65, 17-21
Читання з Книги пророка Ісаї
Так говорить Господь:
«Ось Я творю нове небо й нову землю,
і те, що було перше, не буде згадуватися більше,
ані спадати на думку,
бо будуть радіти і веселитися по віки вічні
з-за того, що Я творю!
Бо ось Я творю Єрусалим на радість,
його народ на втіху.
Я веселитися буду Єрусалимом,
Я радуватимусь Моїм народом.
Не буде чути більш у ньому
ридання голосного, ні крику.
Не буде там більше немовлятка,
що живе лише кілька днів,
ані старця, який не сповнить свого віку.
Бо наймолодший там помре столітком,
а хто не досягне ста років,
буде проклятим вважатись.
Вони збудують доми й будуть в них жити,
насадять виноградники й плоди їхні будуть їсти».
Слово Боже
Респонсорійний псалом
Пс 30(29) 2 і 4. 5-6. 11-12а і 13б (П.: пор. 2а)
Звеличу Бога, бо мене воздвигнув.
або: Звеличу Тебе, Господи, бо Ти мене витяг.
Господи, звеличу Тебе, бо Ти мене витяг *
і моїм ворогам не дав насміятися наді мною.
Господи, Ти вивів мою душу з шеолу, — *
Ти врятував мене з-поміж тих, які сходять у могилу.
Співайте Господу, Його побожні, *
пам’ять Його святості прославляйте.
Адже на мить гнів у Нього, †
а на все життя Його благовоління: *
ввечері плач вселиться, а на ранок — радість.
Почуй, Господи, і мене помилуй! *
Пошли поміч, Господи, мій Боже!
Ти мій плач обернув мені на танець — *
буду славити Тебе я вічно.
Спів перед Євангелієм
Ам 5, 14
Хвала Тобі, Христе, Царю вічної слави
Добра шукайте, не зла, щоб ви могли жити,
і Господь буде з вами.
Хвала Тобі, Христе, Царю вічної слави
Євангеліє
Йн 4, 43-54
† Слова Євангелія від святого Йоана
Того часу Ісус вийшов з Самарії до Галілеї, бо сам Ісус засвідчив, що пророк не має пошани на своїй батьківщині. Отже, коли прийшов у Галілею, галілеяни прийняли Його, побачивши все, що Він учинив у Єрусалимі на святі, оскільки й вони ходили на свято.
Отож, Ісус знову прийшов до Кани Галілейської, де перетворив воду у вино. В Капернаумі був якийсь придворний, син котрого нездужав. Почувши, що Ісус прийшов з Юдеї до Галілеї, він пішов до Нього і просив Його, щоби спустився і оздоровив його сина, який от-от мав померти.
А Ісус сказав йому: «Якщо не побачите знамень і чудес, не повірите!»
Каже Йому придворний: «Господи, спустись, поки не померло моє дитя!»
Говорить йому Ісус: «Іди, твій син живе!» — І повірив чоловік слову, яке сказав йому Ісус, і пішов.
А коли він вже спускався, його слуги вийшли йому назустріч, кажучи, що його син живе. Він же запитав у них про час, коли йому покращало. Тож йому сказали, що вчора о сьомій годині залишила його гарячка. Тож батько зрозумів, що то була якраз та година, о котрій сказав йому Ісус: «Твій син живе!» І повірив він сам і весь його дім.
Це вже було друге знамення, яке вчинив Ісус, прийшовши з Юдеї в Галілею.
Слово Господнє
