Римо-католицький календар
Понеділок ХХХІІІ Звичайного тижня, рік І
Перше читання
1 Мак 1, 10-15. 41-43. 54-57. 62-64.
Читання з Першої Книги Макавеїв
У ті дні вийшов грішний пагін — Антіох Епіфан, син царя Антіоха, що був закладником у Римі, і став царем у 137 році грецького панування. Того часу з’явилися в Ізрáїлі нечестиві люди, які звели багатьох інших, казавши: “Ходімо та зробимо союз з народами, що навколо нас, бо з того часу, як ми відокремились від них, упало на нас багато злиднів”. Сподобалось їм це слово, і деякі з народу, набравши охоти, пішли до царя, що й дав їм повновладу прийняти поганські звичаї. От і збудували вони в Єрусалимі гімназії за поганським звичаєм, затерли собі знаки обрізання, відступили від святого союзу, збраталися з поганами та запродалися їм, щоб зло творити. Тоді цар написав до всього царства, щоб усі стали одним народом та щоб кожен покинув свої звичаї, і щоб усі народи прийняли царський наказ. Багато ізраїльтян охоче прийняли його віру, стали жертвувати бовванам і оскверняти суботи. П’ятнадцятого дня місяця Каслев, сто сорок п’ятого року цар Антіох звелів спорудити на жертовнику мерзоту запустіння, і по містах Юди навкруги споруджувано вівтарі. При дверях домів та по майданах палено кадило. Книги Закону, які знайдено, палили на вогні, порвавши їх спершу, а коли в кого знаходили книгу Союзу або коли хто пильнував Закон, то такого, згідно з царським наказом, засуджувано на смерть. Однак, багато ізраїльтян не впали духом і постановили твердо не їсти нічого нечистого. Вони були готові й умерти, аби лиш не осквернитися стравами та не опоганити святого Союзу, і справді вмирали. Вельми великий гнів навис над Ізрáїлем.
Cлово Боже
Псалом респонсорійний
Пс 119(118), 53 і 61. 134 і 150. 155 і 158 (П.: пор. 88)
Твої веління берегтиму, Боже
Обурення охопило мене супроти беззаконних, *
що покидають закон Твій.
Мене обплутало мотуззя беззаконних, *
але я не забув закону Твого.
Визволь мене від гніву людини, *
і Твої заповіді я пильнуватиму.
Наблизились гонителі мої несправедливі, *
а від закону Твого віддалились.
Далеко від грішників спасіння, *
бо вони Твоїх установ не шукають.
Бачу відступників я і бриджуся ними, *
бо не пильнують слова Твого.
Спів перед Євангелієм
Йн 8, 12б
Алілуя, алілуя, алілуя
Я — світло світу,
хто йде за Мною, матиме світло життя.
Алілуя, алілуя, алілуя
Євангеліє
Лк 18, 35-43
† Читання святого Євангелія від Луки
І сталося, коли Ісус наближався до Єрихона, якийсь сліпий сидів при дорозі й жебрав. Почувши юрбу, яка проходила, він запитав, що це таке. Йому відказали, що проходить Ісус Назарянин. І він закричав, гукаючи: «Ісусе, сину Давидів, помилуй мене!» А ті, які йшли попереду, погрожували йому, щоби замовк, та він ще дужче кричав: «Сину Давидів, помилуй мене!» Спинившись, Ісус наказав привести його до себе. Коли він наблизився, запитав його: «Що ти хочеш, щоб Я для тебе зробив?» Він же сказав: «Господи, щоб я знову бачив». Ісус сказав йому: «Прозрій! Твоя віра спасла тебе». І він враз почав бачити і пішов за Ним, прославляючи Бога. А весь народ, побачивши це, віддав хвалу Богові.
Cлово Господнє
