Римо-католицький календар
Четвер ХХІV звичайного тижня, рік ІІ
Перше читання
1 Кор 15, 1-11
Читання з Першого послання святого Павла Апостола до корінтян.
Пригадую вам, брати, Євангелію, яку я вам проповідував, яку ви й прийняли, в якій і стоїте. Нею ви також спасаєтеся, коли держите її такою, як я вам проповідував; інакше ви увірували надармо. Я бо вам передав найперше те, що й сам прийняв був: що Христос умер за наші гріхи згідно з Писанням; що був похований, що воскрес третього дня за Писанням; що з’явився Кифі, потім дванадцятьом; опісля з’явився Він більш як п’ятистам братів разом, більшість яких живе й досі, деякі ж померли. Опісля з’явився Якову, згодом усім апостолам.
А наостанку всіх, немов якомусь недоносові, з’явивсь і мені; бо я найменший з апостолів, я недостойний зватись апостолом, бо гонив Церкву Божу. Благодаттю Божою я є те, що є, а благодать Його в мені не була марна; бо ж я працював більше всіх їх, та не я, а благодать Божа, що зо мною. Чи то я, отже, чи то вони, так ми проповідуємо, і так ви увірували.
Слово Боже.
Псалом респонсорійний
Пс 118(117), 1-2. 16-17. 28-29 (П.: пор. 1а)
Приспів: Дякуйте Богу, бо Господь наш добрий.
або: Алілуя.
Дякуйте Господеві, бо добрий;
милосердя Його повіки.
Хай скаже дім Ізраїля:
«Милість Його повіки!»
Правиця Господня піднялася
правиця Господня об’явила силу.
Я не вмру, я житиму
і розповідатиму про діла Господні.
То єси Бог мій, і я дякую Тобі,
о Боже мій, тебе я буду возносити.
Дякуйте Господеві, бо добрий,
бо вічна його милість.
Спів перед Євангелієм
Мт 11, 28
Алілуя, алілуя, алілуя.
Прийдіть до мене всі втомлені й обтяжені,
і я облегшу вас.
Алілуя, алілуя, алілуя.
Євангеліє
Лк 7, 36-50
+ Слова Євангелія від святого Луки
Один із фарисеїв запросив Ісуса до себе, щоб їв з ним. Ввійшов Ісус до фарисея в хату й сів за столом. Аж тут жінка, що була грішниця у місті, довідавшись, що Він був за столом у хаті фарисея, принесла алябастрову, повну пахощів, плящинку і, ставши, вся у сльозах, коло ніг Ісуса ззаду, почала обмивати слізьми Йому ноги, потім волоссям своєї голови обтирати, та й цілувати ноги й мастити пахощами.
Побачивши те фарисей, що покликав його, міркував собі, кажучи: «Якби це був пророк, він знав би, хто й яка це жінка, що доторкається Його: це ж грішниця!»
Тоді Ісус заговорив до нього: «Симоне, маю тобі щось сказати».
Той відповів: «Кажи, Учителю».
«Два довжники були в одного позикодавця; один був винен п’ятсот динаріїв, а другий п’ятдесят. А що вони не мали звідки віддати, обом він простив. Котрий, отже, з них більше буде його любити?»
Озвався Симон і каже: «Гадаю, той, якому подарував більше».
Ісус сказав до нього: «Ти судив добре». І, обернувшись до жінки, промовив до Симона: «Ти бачиш оцю жінку? Прибув Я у твій дім, і ти не дав води Мені на ноги. Вона ж слізьми обмила мені ноги й витерла своїм волоссям. Поцілунку ти мені не дав; вона ж, відколи я ввійшов, не перестала цілувати мені ноги. Оливою не намастив ти голови моєї; вона ж миром пахучим намастила мені ноги. Тому кажу тобі, прощаються її гріхи численні, бо багато полюбила. Кому ж мало прощається, той мало любить».
Потім сказав до жінки: «Прощаються твої гріхи».
І почали ті, що з ним за столом сиділи, говорити між собою: «Хто це такий, що й гріхи відпускає?»
До жінки ж Він промовив: «Віра твоя спасла тебе; іди в мирі».
Слово Господнє.
