» » » Літургійні читання на ХV неділю звичайну, рік А (РКЦ)

Літургійні читання на ХV неділю звичайну, рік А (РКЦ)

  • 12 липня 2020, 00:30

Римо-католицький календар

ХV звичайна неділя, рік А

Перше читання
Іс 55, 10-11

Читання з Книги пророка Ісаї

Так говорить Господь:
«Як дощ і сніг сходить з неба і не повертається туди, але напуває землю, щоб вона родила і ростила та давала насіння тому, хто її обсіває, і хліб тому, хто їсть, отак і Моє слово, що виходить у Мене з уст, не повертається до Мене порожнім, але чинить те, що Я хочу, довершує те, за чим Я його вислав».

Слово Боже

Псалом респонсорійний

Пс 65(64), 10абвг, 10д-12, 13-14 (П.: пор. Лк 8, 8)

На добрім грунті зерно плід принесло

Відвідуєш землю і її зрошуєш; *
збагачуєш її понад міру.
Божий потік води повен, *
Ти їм хліб готуєш.

Отак її зготовляєш. +
Ти борозни її зрошуєш, рівняєш її скиби, *
зм’якшуєш її рясними дощами, благословиш її зело.
Ти увінчав рік Твоєю добротою, *
сліди Твої точать сить.

І пасовиська у пустині зрошені водою, *
і оперізуються радістю пагорби.
Луки вкривають отари, +
долини поростають збіжжям; *
усе весело вигукує й співає.

Друге читання
Рм 8, 18-23

Читання з Послання святого Павла Апостола до римлян

Брати:
Гадаю, що страждання нинішнього часу негідні майбутньої слави, яка має нам з’явитися. Бо створіння очікує нетерпляче виявлення синів Божих. Створіння було підпорядковане суєті не добровільно, а через Того, хто його підкорив, у надії, що й саме створіння визволиться від рабства тління, на свободу слави дітей Божих.
Бо знаємо, що все створіння разом понині стогне і разом страждає у тяжких муках. Не тільки вони, а й ми самі, що маємо зачаток Духа, ми самі в собі стогнемо, очікуючи усиновлення, визволення нашого тіла.

Слово Боже

Спів перед Єванеглієм

Алілуя, алілуя, алілуя

Зерном є Боже Слово, а сіячем – Христос,
кожний, хто Його знайде, буде жити вічно.

Алілуя, алілуя, алілуя

Євангеліє довше
Мт 13, 1-23

Слова Євангелія від святого Матея

Того дня Ісус вийшов з дому і сів край моря. І зібралася коло Нього така сила народу, що Він увійшов у човен і сів у ньому, а ввесь народ стояв на березі. Він говорив до них численними притчами, кажучи:
«От вишов сіяч сіяти. І коли він сіяв, деяке впало на край дороги, і прилетіло птаство і повидзьобувало його. Інше впало на грунт кам’янистий, де не було землі багато, і зараз же проросло, бо земля була неглибока. Як зійшло сонце, воно вигоріло, а що не мало коріння, усохло. Інше впало на тернину, і вибуяла тернина й заглушила його. Інше впало на добру землю і вродило одне в сто разів, друге в шістдесят, а інше в тридцять.
Хто має вуха, нехай слухає». І приступили Його учні й сказали до Нього: «Чому Ти притчами до них говориш?»
А Він у відповідь сказав їм: «Тому, бо вам дано знати тайни небесного царства, а он тим не дано. Бо хто має, тому дасться, і він надто буде мати; а в того, хто не має, заберуть і те, що має. Я тому говорю до них притчами, що вони, дивлячись, не бачать, і слухаючи, не чують і не розуміють. На них збувається пророцтво Ісаї, що каже:
«Слухом почуєте, та не зрозумієте, і дивлячись, не побачите, – бо серце в цього народу затовстіло. Вони на вуха тяжко чують і зажмурили свої очі, щоб не бачити очима, і вухами не чути, і не зрозуміти серцем, та не навернутись,- щоб Я зцілив їх».
Ваші ж очі щасливі, бо бачать; та й ваші вуха, – бо чують. Істинно кажу вам: Багато пророків і праведних хотіли бачити, що ви бачите, і не бачили, і чути, що ви чуєте, і не чули.
Слухайте, отже, притчу про сіяча. До кожного, хто чує слово царства і його не розуміє, приходить лукавий і викрадає те, що посіяне в його серці. Це той, хто був сприйняв насіння край дороги.
А той, хто був сприйняв його на кам’янистім грунті, це той, хто чує слово і зараз же з радістю його сприймає, але він коріння в собі не має, непостійний, і коли настане яка скрута чи переслідування задля слова, він швидко зневірюється.
А той, хто прийняв його між тернину, це той, хто слухає слово, але турботи цього світу та омана багатства заглушують те слово, і воно не приносить плоду.
Той же, нарешті, хто сприйняв його на добрій землі, – це той, хто слухає і розуміє слово, і плід приносить; і видає один у сто разів, інший у шістдесят, ще інший у тридцять».

Слово Господнє

Євангеліє коротше
Мт 13, 1-9

+ Слова Євангелія від святого Матея

Того дня Ісус вийшов з дому і сів край моря. І зібралася коло Нього така сила народу, що Він увійшов у човен і сів у ньому, а ввесь народ стояв на березі. Він говорив до них численними притчами, кажучи:
«От вишов сіяч сіяти. І коли він сіяв, деяке впало на край дороги, і прилетіло птаство і повидзьобувало його. Інше впало на грунт кам’янистий, де не було землі багато, і зараз же проросло, бо земля була неглибока. Як зійшло сонце, воно вигоріло, а що не мало коріння, усохло. Інше впало на тернину, і вибуяла тернина й заглушила його. Інше впало на добру землю і вродило одне в сто разів, друге в шістдесят, а інше в тридцять.
Хто має вуха, нехай слухає»».

Слово Господнє

Переглядів 53
Додати коментар

Послання Богородиці, 25 липня 2009., Меджуґор'є.
“Дорогі діти! Нехай цей час буде для вас часом молитви. Дякую вам, що відповіли на Мій заклик”.

ДНІ ДУХОВНОЇ ВІДНОВИ


Фоторепортаж

«    Серпень 2020    »
ПнВтСрЧтПтСбНд
 12
3456789
10111213141516
17181920212223
24252627282930
31 

А Ви були в Меджугор'є?

Так, один раз
Так, багато разів
Ні, але дуже хочу туди поїхати

Серпень 2020 (25)
Липень 2020 (106)
Червень 2020 (119)
Травень 2020 (130)
Квітень 2020 (108)
Березень 2020 (53)