Римо-католицький календар
IV Неділя Адвенту, рік А
Перше читання
Іс 7,10-14
Читання з Книги пророка Ісаї
Тими днями промовив Господь до Ахаза, кажучи: «Проси собі знаку в Господа, Бога твого, або глибоко під землею, або згори високо!»
Ахаз же відказав: «Не проситиму і не буду спокушати Господа».
Тоді він сказав:
«Слухайте ж, доме Давида:
мало з вас докучати людям,
що докучаєте ще й Богові моєму?
Оце ж сам Господь дасть вам знак:
Ось діва зачне, і породить Сина
і дасть Йому ім’я Еммануїл».
Слово Боже
Псалом респонсорійний
Пс 24 (23), 1-2, 3-4аб, 5-6 (П.: пор. 7в і 10б)
Господь увійде, Він Царем є слави
або: Нехай увійде Господь – Він є Цар слави.
Земля і все, що її наповняє, *
Всесвіт і ті, які живуть у ньому, – вони Господні.
Адже Він заснував її над морями *
і облаштував її на ріках.
Хто вийде на гору Господню, *
і хто стане на Його святому місці?
Той, у кого руки невинні й серце чисте, *
хто не прив’язав до марного свою душу. ℟.
Такий отримає благословення від Господа *
і справедливу винагороду від Бога, Спасителя свого.
Це покоління тих, які Його шукають, – *
обличчя Бога Якова шукають.
Друге читання
Рм 1,1-7
Читання з Послання святого Апостола Павла до римлян
Павло, слуга Ісуса Христа, покликаний апостол, відділений для Божого Євангелія, яке Він заздалегідь пообіцяв через своїх пророків у святих Писаннях, про свого Сина, який тілом був з насіння Давида і настановлений Сином Божим у силі, за Духом освячення, через воскресіння з мертвих – про Ісуса Христа, Господа нашого, через якого ми прийняли благодать і апостольство на послух віри в усіх народах на славу Його Імені, між якими і ви, покликані Ісуса Христа, – усім, хто в Римі, улюбленим Божим, покликаним святим: благодать і мир вам від Бога, нашого Отця, і Господа Ісуса Христа!
Слово Боже
Спів перед Євангелієм
Мт 1, 23
Алілуя, алілуя, алілуя
Ось, діва матиме в лоні та народить Сина, і дадуть Йому ім’я – Еммануїл,
що означає: «Бог з нами».
Алілуя, алілуя, алілуя
Євангеліє
Мт 1, 18-24
+ Слова Євангелія від святого Матея
А народження Ісуса Христа відбулося так. Коли Його мати Марія була призначена за дружину Йосифові, перш ніж вони зійшлися, виявилося, що вона мала в лоні від Духа Святого. А Йосиф, її чоловік, будучи праведним і не бажаючи її виставити на сором, вирішив таємно віддалити її.
Коли ж він це обдумав, ось Господній ангел з’явився йому уві сні, кажучи: «Йосифе, сину Давидів, не бійся прийняти Марію, дружину свою, бо зачате в ній є від Духа Святого. Вона ж народить Сина, і назвеш Його іменем Ісус, бо Він спасе свій народ від його гріхів».
Це ж усе сталося, щоби збулося, сказане Господом через пророка, який говорив: «Ось, діва матиме в лоні та народить Сина, і назвуть Його іменем – Еммануїл», що означає: «З нами Бог».
Прокинувшись від сну, Йосиф вчинив так, як наказав йому Господній ангел, і прийняв свою дружину.
Слово Господнє
