Римо-католицький календар:
Понеділок ІV тижня Великого Посту
Перше читання
Іс 65, 17-21
Читання з Книги пророка Ісаї
Так говорить Господь:
«Бо ось Я творю нове небо й нову землю, і те, що було перше, не буде згадуватися більше, ані спадати на думку.
Ви ж радуйтеся й веселіться по віки вічні з-за того, що Я творю! Бо ось Я творю Єрусалим на радість, його народові на втіху. Я веселитися буду Єрусалимом, Я радуватимусь Моїм народом. Не буде чути у ньому більш ридання голосного, ні крику.
Не буде там більше немовлятка, що живе лише кілька днів, ані старця, який не сповнить свого віку. Бо наймолодший там помре столітком, а грішник, що матиме сто років, буде проклятий. Вони збудують доми й будуть в них жити, насадять виноградники й плоди їхні будуть їсти».
//
Слово Боже
Респонсорійний псалом
Пс 30(29) 2 і 4. 5-6. 11-12а і 13б (П.: 2а)
Бога прославлю, бо дав нам спасіння
Вознесу Тебе, о Господи, бо Ти мене визволив *
і не дав ворогам моїм злорадіти надо мною.
Господи, Ти вивів із Шеолу мою душу *
і оживив мене з-поміж тих, що сходять в яму.
Співайте в псалмах Господеві, ви, Його побожні, *
і дякуйте імені Його святому!
Бо на хвилину гнів Його, +
ласка ж Його – поки життя. *
Увечорі плач завітає, а вранці радість.
Почуй, о Господи, і змилуйсь надо мною! *
Господи, прийди мені на допомогу!
На танок перетворив Ти плач мій: *
Господи, Боже мій, хвалитиму Тебе повіки.
Спів перед Євангелієм
Пс 130(129), 5. 7
Слава Тобі, Царю віків
Надіюся на Господа і на Його слово,
бо в Бога є милість і відкуплення велике у Нього.
Слава Тобі, Царю віків
Євангеліє
Йн 4, 43-54
+ Слова Євангелія від святого Йоана
Ісус вийшов з Самарії і подався у Галилею. Сам бо Ісус посвідчив: Не має пошанування пророк у своїй батьківщині. Коли ж прибув у Галилею, то прийняли Його галилеяни: бачили бо все те, що вчинив Він був на святі в Єрусалимі, – вони бо теж ходили на те свято.
Він же подався знов у Кану Галилейську, де ото був перетворив воду на вино. А був один царський урядовець, син якого слабував у Капернаумі. Зачувши, що Ісус прибув з Юдеї в Галилею, прийшов він до Нього та й заходився просити, аби прибув і оздоровив його сина, той бо мав уже вмирати.
Ісус і каже до нього: «Не увіруєте, якщо не побачите чудес та див!»
А царський урядовець Йому: «Господи, зійди, заки вмре моя дитина!»
Промовив Ісус до нього: «Іди, син твій живий». Повірив чоловік слову, що вирік йому Ісус, та й пішов собі.
А коли був уже в дорозі, слуги, що йому назустріч вийшли, сказали йому, що син його живий-здоровий. Він же спитав їх, о котрій годині йому полегшало. «Учора ввечорі о сьомій годині пропасниця його полишила», – сказали вони йому. І зрозумів батько, що о тій самій годині сталося те, коли ото Ісус йому сказав: «Син твій живий». І увірував сам, та й увесь дім його.
Це ж друге чудо вчинив Ісус, повернувшися з Юдеї у Галилею.
Слово Господнє
