Пасхальна Вігілія, рік А
Перше читання довше
Бут 1, 1 – 2, 2
Читання з Книги Буття
На початку сотворив Бог небо й землю. Земля ж була пуста й порожня та й темрява була над безоднею, а Дух Божий ширяв над водами.
І сказав Бог: «Нехай буде світло!» І настало світло. І побачив Бог світло, що воно добре та й відділив Бог світло від темряви. Назвав же Бог світло – день, а темряву назвав ніч.
І був вечір і був ранок – день перший.
Тоді сказав Бог: «Нехай посеред вод буде твердь і нехай вона відділяє води від вод!» І зробив Бог твердь і відділив води, що під твердю, від вод, що над твердю. Тож сталося так. І назвав Бог твердь – небо.
І був вечір і був ранок – день другий.
Тоді сказав Бог: «Нехай зберуться води, що під небом, в одне місце і нехай з’явиться суша». І так сталося. І назвав Бог сушу – земля, а збір вод назвав морями.
І побачив Бог, що воно добре. Бог сказав: «Нехай земля зростить рослини: траву, що розсіває насіння, і плодові дерева, що родять плоди з насінням, за їхнім родом на землі». І так сталося. І вивела земля з себе рослини: траву, що розсіває насіння за своїм родом, і дерева, що родять плоди з насінням у них, за їхнім родом. І побачив Бог, що воно добре.
І був вечір і був ранок – день третій.
Тоді сказав Бог: «Нехай будуть світила на тверді небесній, щоб відділяти день від ночі і нехай вони будуть знаками для пір року, для днів і років; нехай будуть світила на тверді небесній, щоб освітлювати землю». І так сталося. І зробив Бог два великі світила: світило більше – правити днем, а світило менше – правити ніччю, і зорі. І примістив їх Бог на тверді небесній, щоб освітлювати землю, та правити днем і ніччю і відділяти світло від темряви. І побачив Бог, що воно добре.
І був вечір і був ранок – день четвертий.
Тоді сказав Бог: «Нехай закишать води живими створіннями й нехай птаство літає над землею попід твердю небесною». І сотворив Бог великих морських потвор і всілякі живі створіння, що повзають та кишать у воді, за їхнім родом, і всіляке птаство крилате за його родом. І побачив Бог, що воно добре; і благословив їх Бог, кажучи: «Будьте плідні і множтеся та наповняйте воду в морях, і птаство нехай множиться на землі».
І був вечір і був ранок – день п’ятий.
Тоді сказав Бог: «Нехай земля виведе з себе живі створіння за їхнім родом: скотину, плазунів і диких звірів за їхнім родом». І сталося так. І сотворив Бог диких звірів за їхнім родом, скотину за родом її, і всіх земних плазунів за їхнім родом. І побачив Бог, що воно добре.
Тож сказав Бог: «Сотворімо людину на Наш образ і на Нашу подобу, і нехай вона панує над рибою морською, над птаством небесним, над скотиною, над усіма дикими звірями й над усіма плазунами, що повзають на землі». І сотворив Бог людину на свій образ; на Божий образ сотворив її; чоловіком і жінкою сотворив їх.
І благословив їх Бог і сказав їм: «Будьте плідні й множтеся і наповняйте землю та підпорядковуйте її собі; пануйте над рибою морською, над птаством небесним і над усяким звірем, що рухається по землі». По тому сказав Бог: «Ось Я даю вам усяку траву, що розсіває насіння по всій землі, та всяке дерево, що приносить плоди з насінням: вони будуть вам на поживу. Всякому ж дикому звіреві, всякому небесному птаству, всьому, що повзає по землі й має в собі живу душу, Я даю на поживу всяку зелень трав». І так сталося. І побачив Бог усе, що створив: і воно було дуже добре.
І був вечір і був ранок – день шостий.
Так закінчено небо й землю з усіма її оздобами. Бог закінчив сьомого дня своє діло, що його творив був, і спочив сьомого дня від усього свого діла, що творив був.
Слово Боже
Перше читання коротше
Бут 1, 1. 26 – 31а
Читання з Книги Буття
На початку сотворив Бог небо й землю. Тож сказав Бог: «Сотворімо людину на Наш образ і на Нашу подобу, і нехай вона панує над рибою морською, над птаством небесним, над скотиною, над усіма дикими звірями й над усіма плазунами, що повзають на землі». І сотворив Бог людину на свій образ; на Божий образ сотворив її; чоловіком і жінкою сотворив їх.
І благословив їх Бог і сказав їм: «Будьте плідні й множтеся і наповняйте землю та підпорядковуйте її собі; пануйте над рибою морською, над птаством небесним і над усяким звірем, що рухається по землі». По тому сказав Бог: «Ось Я даю вам усяку траву, що розсіває насіння по всій землі, та всяке дерево, що приносить плоди з насінням: вони будуть вам на поживу. Всякому ж дикому звіреві, всякому небесному птаству, всьому, що повзає по землі й має в собі живу душу, Я даю на поживу всяку зелень трав». І так сталося.
І побачив Бог усе, що створив: і воно було дуже добре.
Слово Боже
1 Псалом респонсорійний
Пс 104(103), 1-2а. 5-6. 10 і 12. 13-14. 24 і 35в (П.: пор. 30).
Хай зійде Дух Твій і відновить землю
Благослови, душе моя, Господа! *
Господи, Боже мій, великий єси вельми!
Ти одягнувсь величчю й красою, *
Ти світлом, наче ризою, покрився.
Ти заснував землю на її підвалинах *
не захитається по віки вічні.
Безоднею, немов одежею, покрив її, *
понад горами стали води.
Джерела посилаєш у ріки, *
які течуть проміж горами.
Над ними кублиться небесне птаство, *
з-поміж гілляк дає свій голос.
Ти напуваєш гори з Твоїх горниць, *
земля насичується плодом діл Твоїх.
Вирощуєш траву для скоту, *
зела – на вжиток людям;
Яка їх, Твоїх діл, Господи, сила!
У мудрості усе Ти створив, –
повна земля Твоїх створінь. *
Благослови, душе моя, Господа!
або:
1 Псалом респонсорійний
Пс 33(32), 4-5. 6-7. 12-13. 20 і 22 (Пс.: 5б)
Повна земля вся благодаті Бога
Господнє слово праве, *
і всяке діло Його – вірне.
Він любить справедливість і право, *
ласки Господньої земля повна.
Словом Господнім створене небо, *
і подихом уст Його – вся його оздоба.
Він, немов у бурдюк, збирає морські води, *
до зборищ кладе водяні безодні.
Щасливий народ, Бог якого – Господь, *
народ, якого вибрав Він собі у спадщину.
Господь із неба поглядає, *
Він бачить усіх дітей людських.
Душа наша Господа чекає; *
Він – наша допомога, щит наш.
Нехай Твоя ласка, Господи, буде над нами, *
бо ми надіємось на Тебе.
Друге читання довше
Бут 22, 1-18
Читання з Книги Буття
Бог іспитуючи Авраама, сказав до нього: «Аврааме!» Той же відповів: «Я тут!» Бог сказав: «Візьми сина твого, твого єдиного, якого любиш, Ісаака, і піди в Морія-край та й принеси його там у всепалення на одній з гір, що її Я тобі вкажу».
Встав Авраам рано-вранці, осідлав свого осла, взяв із собою двох слуг та Ісаака, сина свого, наколов дров на всепалення і пішов на місце, що призначив йому Бог. На третій день підвів Авраам свої очі й, побачивши здалека те місце, сказав своїм слугам: «Побудьте тут з ослом, а я з хлоп’ям підемо аж он туди та, поклонившись Богові, повернемося до вас».
Тож узяв Авраам дрова всепалення та й поклав на Ісаака, сина свого; сам же взяв у руки вогонь і ніж, і пішли вони обидва вкупі. Тоді Ісаак заговорив до Авраама, батька свого, кажучи: «Батьку!» – А той: «Що тобі, сину?» «Ось, – каже він, – вогонь і дрова; а де ягня на всепалення?» Авраам же: «Бог подбає собі ягня на всепалення, сину». І йшли вони обидва разом.
Як же прийшли на місце, про яке сказав йому Бог, то спорудив Авраам жертовник, розклав дрова і, зв’язавши Ісаака, сина свого, поклав його на жертовник, зверху на дровах. Тоді простягнув Авраам свою руку й узяв ножа, щоб принести в жертву сина свого.
Та ангел Господній кликнув до нього з неба і сказав: «Аврааме, Аврааме!» Той відповів: «Я тут!» І сказав Бог: «Не простягай руки твоєї на хлопця, не чини йому нічого! Тепер бо знаю, що ти боїшся Бога, що ти не пощадив свого сина, свого єдиного, для Мене». Коли Авраам підвів очі свої й дивиться – аж ось позаду нього баран, заплутаний у кущах рогами. Пішов Авраам, узяв того барана і приніс його у всепалення замість свого сина. І назвав Авраам те місце «Господь явився», як то й посьогодні кажуть: «На горі, де Господь явився».
Ангел же Господній кликнув до Авраама вдруге з неба; і сказав: «Клянуся мною самим – слово Господнє: за те, що ти вчинив це і не пощадив сина твого, твого єдиного, Я поблагословлю тебе вельми й дуже розмножу твоє потомство, як зорі на небі і як пісок, що на березі моря. Твої потомки займуть міста своїх ворогів. У твоєму потомстві благословляться всі народи землі, тому що ти послухав мого голосу».
Слово Боже
Друге читання коротше
Бут 22, 1-2. 9-13. 15-18
Читання з Книги Буття
Після того Бог випробував Авраама. Отож сказав до нього: «Аврааме!» Той же відповів: «Я тут!» Бог сказав: «Візьми сина твого, твого єдиного, якого любиш, Ісаака, і піди в Морія-край та й принеси його там у всепалення на одній з гір, що її Я тобі вкажу».
Як же прийшли на місце, про яке сказав йому Бог, то спорудив Авраам жертовник, розклав дрова і, зв’язавши Ісаака, сина свого, поклав його на жертовник, зверху на дровах. Тоді простягнув Авраам свою руку й узяв ножа, щоб принести в жертву сина свого.
Та ангел Господній кликнув до нього з неба і сказав: «Аврааме, Аврааме!» Той відповів: «Я тут!» І сказав Бог: «Не простягай руки твоєї на хлопця, не чини йому нічого! Тепер бо знаю, що ти боїшся Бога, що ти не пощадив свого сина, свого єдиного, для Мене». Коли Авраам підвів очі свої й дивиться – аж ось позаду нього баран, заплутаний у кущах рогами. Пішов Авраам, узяв того барана і приніс його у всепалення замість свого сина.
Ангел же Господній кликнув до Авраама вдруге з неба; і сказав: «Клянуся мною самим – слово Господнє: за те, що ти вчинив це і не пощадив сина твого, твого єдиного, Я поблагословлю тебе вельми й дуже розмножу твоє потомство, як зорі на небі і як пісок, що на березі моря. Твої потомки займуть міста своїх ворогів. У твоєму потомстві благословляться всі народи землі, тому що ти послухав мого голосу».
Слово Боже
2 Псалом респонсорійний
Пс 16(15), 5 і 8. 9-10. 11 (П.: пор. 1).
Бог береже нас, Йому довіряєм
Господь – частка моєї спадщини й моєї чаші: *
Ти держиш мою долю.
Господь – передо мною завжди; *
тому що Він у мене по правиці, не захитаюсь.
Тим то й радується моє серце, і душа моя весела, *
і тіло моє спочине безпечно.
Бо не покинеш душі моєї в Шеолі *
і не даси Твоєму побожному уздріти зітління.
Ти мені стежку життя покажеш, *
повноту радощів, що в Тебе;
вічне блаженство *
по Твоїй правиці.
Трете читання
Вих 14, 15 – 15, 1
Читання з Книги Вихід
І сказав Господь Мойсеєві: «Чого голосиш до Мене? Вели синам Ізраїля, нехай вирушають. Ти ж підійми твою палицю та простягни твою руку над морем і розділи його, і нехай сини Ізраїля сушею пройдуть через середину моря. Ось Я закаменю серце єгиптян, і вони підуть за вами слідом, і тоді покажу на фараоні і на всім його війську, на колісницях і на вершниках його, мою славу. І визнають єгиптяни, що Я – Господь, як покажу на фараоні, на колісницях і на вершниках його мою силу».
І повернувся тоді ангел Божий, що йшов поперед табору Ізраїля, та й спинився позад них; і стовп хмаровий, що йшов перед ними, спинився позад них. Він спинився поміж єгипетським табором та ізраїльським табором; і була хмара темрявою для одного табору і світилом для другого. І не наближався один табір до другого всю ніч.
І простяг Мойсей руку над морем, і відганяв Господь море всю ніч сильним східним вітром, і зробив море сухим, і води розділились; і сини Ізраїля ввійшли і йшли серединою моря по суші; вода була для них стіною праворуч і ліворуч. Єгиптяни погнались, і рушили слідом за ними всі фараонові коні, колісниці і вершники в середину моря.
В ранішню сторожу глянув Господь із вогненного та хмарового стовпа на єгипетський табір та й стривожив його; позагальмовував колеса їхніх колісниць, так, що ці з трудом просувались наперед. І закричали єгиптяни: «Спасаймось перед Ізраїлем, бо Господь воює за нього проти єгиптян».
Тоді Господь сказав Мойсеєві: «Простягни руку над морем, і нехай води хлинуть назад, на їхні колісниці і на їхніх вершників». І простяг Мойсей руку над морем, і на світанку воно повернулося знову на своє звичайне місце; єгиптяни ж, утікаючи, йшли йому назустріч. Отак то кинув Господь єгиптян у середину моря. Злились води знов докупи та й затопили колісниці, вершників та все фараонове військо, що ввійшло було за ними в море; ані один із них не зостався. Сини ж Ізраїля йшли по суші, посеред моря, і води для них стояли, як стіна, праворуч і ліворуч.
Отак вирятував Господь у той день Ізраїля з руки єгипетської, і побачив Ізраїль єгиптян мертвими на березі моря. І як побачив Ізраїль, з якою потугою Господь побив єгиптян, став народ боятися Господа та й повірив Господеві й слузі Його Мойсеєві. Тоді Мойсей і сини Ізраїля заспівали Господеві ось яку пісню:
Не потрібно казати: «Слово Боже»
3 Псалом респонсорійний
Вих 15, 1. 2. 4-5. 17-18 (П.: пор. 1а)
Співаймо Богу, котрий міць проявив.
Заспіваю Господеві, *
славно бо прославився;
коня і вершника *
скинув у море.
Сила і міць моя – Господь, *
Він став мені рятунком.
Він мій Бог, і я Його прославлю, *
Бог батька мого, і я вихвалятиму Його.
Полки і колісниці фараона вкинув у море, *
виквіт вождів його втопивсь у Червонім морі.
Безодні їх покрили, *
пішли на дно неначе камінь.
Ти вивів їх і насадив на власній горі своїй; *
на місці, що зготував, Господи, собі для житла,
у святині, що твої руки, Господи, заснували*
Господь царює назавжди і ввіки.
Четверте читання
Іс 54, 4а. 5-14
Читання з Книги пророка Ісаї
Не бійся, Єрусалиме, бо твій муж – твій Творець, Господь сил – Його ім’я. Твій Викупитель – Святий Ізраїля, що зветься Богом усієї землі.
Немов покинуту й засмучену жінку, Господь прикличе тебе знову. Чи ж можна жінку молодощів відіслати? – каже Бог твій. Я на короткий час тебе покинув, але з великим співчуттям тебе приймаю. У палкім гніві Я на хвильку сховав був обличчя моє від тебе, але в моїй любові вічній Мені тебе жалко, – каже Господь, твій Викупитель.
Воно зо Мною тепер так, як за днів Ноя: Як Я був поклявся, що води вже не затоплять більше землі Ноя, отак клянусь не гніватись на тебе і не сварити тебе більше. Гори зрушаться й горби похитнуться, моя ж любов від тебе не відступить, мій союз миру не похитнеться, – каже Господь, якому тебе жалко.
О безталанний, бурею киданий, безутішний! Ось Я кладу основи твої на малахіті, підвалини твої на сафірі. Зроблю зубці твої з рубіну, твої ворота з каміння-гранату, всю твою огорожу з самоцвітів.
Усіх твоїх дітей Господь буде навчати, великий мир буде поміж дітьми твоїми. Основа твоя буде справедливість, від гніту ти будеш далеко, нічого не будеш більше боятися; далеко й від страху, бо не наблизиться до тебе.
Слово Боже
4 Псалом респонсорійний
Пс 30(29), 2 і 4. 5-6а. 11 і 12а і 13б (П.: 2а)
Прославлю Бога, бо мене звільнив Він.
Вознесу Тебе, о Господи, бо Ти мене визолив *
і не дав ворогам моїм злорадіти надо мною.
Господи, Ти вивів із Шеолу мою душу *
і оживив мене з-поміж тих, що сходять в яму.
Співайте в псалмах Господеві, ви Його побожні, *
і дякуйте імені Його святому!
Бо на хвилину гнів Його, *
ласка ж Його – поки життя.
Почуй, о Господи, і змилуйсь надо мною! *
Господи, прийди мені на допомогу!
На танок перетворив Ти плач мій, *
Господи, Боже мій, хвалитиму Тебе повіки.
П’яте читання
Іс 55, 1-11
Читання з Книги пророка Ісаї
Так говорить Господь:
«Ой, всі ви спрагнені, йдіть до води, навіть і ті, в кого грошей нема! Ідіть, купуйте й споживайте! Ідіть, купуйте без грошей, без плати, вино та молоко! Навіщо ви витрачаєте гроші на те, що не є хліб, і вашу працю на те, що не насичує? Слухайте Мене уважно, і будете їсти те, що добре, і душа ваша розкошуватиме у ситі.
Прихиліть ваше вухо і прийдіть до Мене, слухайте, і душа ваша буде жити! Я дав вам союз вічний, незмінні милості, обіцяні Давидові. Ось Я його поставив свідком для народів, князем-володарем народів. Ось ти прикличеш народ, якого ти не знаєш; народ, який тебе не знає, прибіжить до тебе заради Господа, Бога твого, і заради Святого Ізраїлевого, бо Він тебе прославив.
Шукайте Господа, покіль Його можна знайти! Взивайте до Нього, покіль Він близько! Нехай безбожник покине свою путь, а беззаконник – свої думки! Нехай навернеться до Господа, і Він його пожалує, до Бога нашого, бо Він на прощення пребагатий. Думки бо мої – не ваші думки, і дороги ваші – не мої дороги, – слово Господнє. Бо так, як небо вище від землі, так мої дороги вищі від доріг ваших і думки мої вищі від думок ваших.
Як дощ і сніг сходить з неба і не повертається туди, але напуває землю, щоб вона родила й ростила та давала насіння тому, хто її обсіває, і хліб тому, хто їсть, отак і моє слово, що виходить у Мене з уст, не повертається до Мене порожнім, але чинить те, що Я хочу, довершує те, за чим Я його вислав».
Слово Боже
5 Псалом респонсорійний
Іс 12, 2-3. 4бвг. 5-6 (П.: пор. 3)
Будете пити із джерел спасіння
Ось Бог – моє спасіння! Я уповаю і не боюся,*
бо Господь моя сила і моя пісня,
Він – моє спасіння! *
Ви будете з радістю черпати воду з джерел спасіння.
Хваліте Господа, *
признавайте Його ім’я!
Розголосіть між народами про діла великі, *
нагадуйте, що Ім’я Його величне!
Співайте Господу, бо Він учинив велике; *
нехай про це по всій землі взнають!
Ликуйте й веселіться, мешканці Сіону! *
Бо Святий Ізраїля – великий у твоєму лоні.
Шосте читання
Вар 3, 9-15. 32 – 4, 4
Читання з Книги пророка Варуха
Слухай, Ізраїлю, заповіді життя, насторож вухо, щоб розсудку навчитись. Чому, Ізраїлю, через віщо сидиш у краї ворожім, марнієш у землі чужосторонній? Ти мертвими опоганився, тебе вважають побіч тих, що в аді. Бо ти полишив джерело мудрости. Якщо б ти ходив шляхом Божим, ти жив би вічно в мирі. Збагни, де знання і де сила, де розум, щоб тобі також знати, де довголіття, де життя, де світло очей та мир. Хто знайшов її місце? Хто ввійшов у її скарби?
Та Той, хто відає все, знає її; Він розумом своїм звідав, – Він, який землю утвердив повіки, четвероногими виповнив її; який посилає світло, – і воно йде, закликає Його, – і воно Його слухається, тремтівши. Зорі блищать на своїх чатах і веселяться; покличте їх, – вони відкликаються: «Ось ми!» І світять радісно для Того, хто створив їх.
Такий наш Бог; ніхто Йому не рівний! Він звідав усі дороги знання і дав його Якову, слузі своєму, Ізраїлеві, улюбленцеві своєму. А потім вона й на землі з’явилась і з людьми перебувала. Вона – це книга велінь Божих, закон, що перебуває вічно. Усі ті, які пильнують її, будуть жити; а ті, що покидають її, повмирають.
Повернись, Якове, вхопись її; простуй до її блиску, до її світла. Не віддавай іншому своєї слави, своїх пільг – народові чужому! Які ж бо ми, Ізраїлю, щасливі, – бо те, що вгодне Богові, знане нам!
Слово Боже
6 Псалом респонсорійний
Пс 19(18), 8-9. 10-11 (П.: пор. Йн 6, 68б).
Слово Господнє дає життя вічне.
Закон Господній – досконалий: він відживлює душу. *
Засвідчення Господнє – вірне: воно навчає простих.
Господні заповіді – праві: вони радують серце. *
Веління Господнє – ясне: воно просвічує очі.
Страх Господній – чистий: він вічно перебуває. *
Суди Господні – правда: всі вони – справедливі;
дорожчі від золота найщирішого *
і солодші від меду й патоки найсолодшої.
Сьоме читання
Єз 36, 16-17а. 18-28
Читання з Книги пророка Єзекиїла
Надійшло до мене таке слово Господнє:
«Сину чоловічий! Як дім Ізраїля жив у своїй землі, він її опоганив своїми вчинками. Тоді Я вилив на них мій гнів за кров, що проливали на землі, та за те, що поганили її своїми бовванами. Я їх порозсівав між народи, вони були розвіяні по землях. Я їх судив згідно з їхньою поведінкою і згідно з їхніми вчинками. Отак поприходили вони до народів, і там, куди вони прибули, знеславили моє святе ім’я, бо про них говорили: „Це народ Господній, і мусів вийти геть з Його землі!” Але Я заступився за моє святе ім’я, що його вони, дім Ізраїля, знеславили між народами, куди прийшли.
Тож скажи домові Ізраїля: Так говорить Господь Бог: „Не заради вас Я це чиню, доме Ізраїля, а задля мого святого імени, що ви осквернили між народами, куди прийшли. Я освячу моє велике ім’я, знеславлене між народами, що посеред них ви його знеславили; і зрозуміють народи, що Я – Господь, – слово Господа Бога, – як явлю себе, з огляду на вас, святим перед їхніми очима.
Я заберу вас з-між народів; Я позбираю вас з усіх земель і приведу вас у вашу країну. Я окроплю вас чистою водою, і ви очиститесь; Я вас очищу від усіх ваших гидот і від усіх ваших кумирів.
Я дам вам нове серце, і новий дух вкладу в ваше нутро. Я вийму кам’яне серце з вашого тіла й дам вам серце тілесне. Я вкладу в ваше нутро дух мій і вчиню так, що ви будете ходити в моїх заповідях та берегти й виконувати мої установи. Ви житимете в країні, що Я дав батькам вашим, і будете моїм народом, а Я буду вашим Богом”».
Слово Боже
7 Псалом респонсорійний
Пс 42(41), 2-3; Пс 43(42), 3. 4 (П.: пор. Пс 42(41), 3)
Бога живого прагне душа моя
Як лань прагне до водних потоків, *
так душа моя прагне до Тебе, Боже.
Душа моя жадає Бога, Бога живого, – *
коли бо прийду й побачу обличчя Боже?
Пошли світло Твоє і Твою правду: *
вони нехай мене ведуть
і заберуть на святу гору Твою *
й до Твоїх наметів.
І я прийду до жертовника Бога, *
до Бога радости й веселости моєї,
і прославлятиму Тебе на гуслах, *
Боже, мій Боже!
або коли має відбутися Хрещення, – Іс 12, 2-3. 4бвг. 5-6
подібно, як після п’ятого читання.
або
Псалом респонсорійний
Пс 51(50), 12-13. 14-15, 18-19 (П.: 12)
Створи, мій Боже, в мені серце чисте
Серце чисте створи мені, о Боже, *
і дух потужний віднови в нутрі моїм.
Не відкидай мене від обличчя Твого, *
духа Твого святого не відбирай від мене.
Поверни мені радість спасіння Твого *
і зміцни мене духом благородним,
щоб доріг Твоїх навчив я беззаконних, *
і грішники щоб навернулися до Тебе.
Ти бо не любиш жертви, *
і всепалення, коли б я й дав, Ти не хочеш.
Жертви Богові – дух сокрушенний: *
серцем сокрушенним і смиренним Ти, Боже, не нехтуєш.
Далі слідує колекта і гімн: «Слава во вишніх Богу».
Восьме читання (Епістола)
Рм 6, 3-11
Читання з Послання святого Павла Апостола до римлян
Брати:
Ми всі, що в Христа Ісуса охристилися, у смерть Його христилися. Ми поховані з Ним через хрещення на смерть, щоб, як Христос воскрес із мертвих славою Отця, і ми теж жили новим життям.
Бо якщо ми з’єднані з ним подобою Його смерти, то будемо і подобою воскресіння. Знаємо ж, що старий наш чоловік став розп’ятий з Ним, щоб знищилось оце гріховне тіло, щоб нам гріхові більш не служити; бо хто вмер, той від гріха звільнився.
Коли ж ми вмерли з Христом, то віруємо, що й житимемо з Ним, знаючи, що Христос, воскреснувши з мертвих, вже більше не вмирає: смерть над Ним більше не панує. Вмираючи бо, Він умер для гріха раз назавжди, а живучи, живе для Бога. Так само й ви вважайте себе за мертвих для гріха, а за живих для Бога, в Христі Ісусі.
Слово Боже
8 Псалом респонсорійний
Пс 118(117), 1-2. 16-17. 22-23
Алілуя, алілуя, алілуя
Дякуйте Господеві, бо добрий; *
милосердя Його повіки.
Хай скаже дім Ізраїля: *
«Милість Його повіки!»
Правиця Господня піднялася, *
правиця Господня об’явила силу.
Я не вмру, я житиму *
і розповідатиму про діла Господні.
Камінь, яким знехтували будівничі, *
став головним на розі.
Від Господа це сталось, *
і дивне воно в очах наших.
Євангеліє в рік А
Мт 28, 1-10
Христос воскрес
+ Слова Євангелія від святого Матея.
Після ж вечора суботи, як зайнялося на світання першого дня тижня, прийшла Марія Магдалина та інша Марія навідатися до гробу. І ось великий зчинився землетрус, – ангел бо Господній зійшов із неба, приступив, відкотив камінь і сів на ньому. Вигляд його був, неначе блискавиця, а одежа, як сніг, біла. Зо страху перед ним сторожа затремтіла й стала, наче змертвіла.
Тоді ангел заговорив до жінок, кажучи: «Не бійтесь: знаю бо, що ви шукаєте Ісуса Розіп’ятого. Нема Його тут, бо Він воскрес, як ото сам прорік. Ходіть, гляньте на місце, де Він лежав. Та біжіть притьмом, скажіть Його учням, що Він воскрес із мертвих. Он Він вас випередить у Галилеї, – там ви Його побачите. Я вам сказав».
І вони в поспіху полишили гробницю зо страхом і великою радістю та й побігли сповістити Його учнів.
Аж ось Ісус зустрів їх і каже: «Радуйтеся!» Ті підійшли й кинулися Йому в ноги і вклонилися. Тоді Ісус сказав їм: «Не бійтесь! Ідіть і сповістіть моїх братів, щоб ішли назад у Галилею: там Мене побачать».
Слово Господнє
