20 травня 2024 року, на Вігілію Зіслання Святого Духа, у Латвії відбулася Меджуґорська молитовна зустріч за мир. Хочемо поділитися з вами кількома свідченнями після зустрічі.«Це був переддень свята Зіслання Святого Духа, настрій П’ятдесятниці. Люди приїхали з різних куточків Латвії, а також паломники з інших країн. Усі говорили різними мовами, але розуміли одне одного. Була атмосфера єднання, як у день Зіслання Святого Духа. Перше, що мене вразило, – це єдність. Церква була красиво прикрашена березами та великим гарним образом Богородиці. Дуже радісно, що в молитовній зустрічі взяли участь і два латвійські єпископи – єпископ Єлгавської єпархії Едвард Павловський та архієпископ Збігнєв Станкевич. Настоятель парафії Андрій Мединьш зустрів усіх нас із теплом, як справжній батько вдома. Отець Петро зі Словаччини, Наталя та Тетяна з України та Тереза з Меджуґор’я поділилися своїми свідченнями. Незважаючи на сильну втому після довгого шляху, який вони пройшли, щоб приїхати на зустріч, від них виходила величезна щирість, любов і духовна сила. Духовно красиві людські душі оживають та допомагають розквітати іншим душам. Захоплюючою була кількість учасників процесії зі статуєю Богородиці, особливо дітей, які несли вуаль Богородиці. Незважаючи на довгу програму, час пролетів непомітно. Ми були з групою з Риги. Пізно ввечері, повертаючись додому, ми в автобусі ділилися своїми враженнями. Усі були натхненні та зовсім не відчували втоми. Дуже дякую всім, хто організував цю зустріч».
Хелена, м. Рига
«Після того, як я потрапила до Меджуґор’я, послання Богородиці та Її «школа» змінили моє життя. Відчувати, що Бог так сильно любить мене, ніби я єдина в цьому світі – це величезне щастя для мого серця. Меджуґор’є – місце, де Небеса так сильно торкаються землі! У Скайсткалні на зустрічі я відчула себе так, ніби весь цей день провела в Меджуґор’ї – стільки радості, любові, миру та сердечних молитов. Особисто мені цього разу Бог побажав показати Свою любов і те, наскільки вона велика, промовивши через сповідь. Під час молитви Розарію Бог запитав мене в моєму серці: «Коли ти востаннє була на сповіді?» Ця сповідь стала дверима нових милостей Господа, тобто Бог дав благодать прожити серцем усі свідчення, молитви, Св. Месу, а також ділитися з іншими радістю і любов’ю наших сердець».
Агата, м. Краслава
«18 травня Богородиця з Меджуґор’я відвідала Скайсткалне в Латвії. Цей день був і залишиться незабутнім для всіх, хто брав участь у цій зустрічі. Безперечно, протягом усієї зустрічі можна було відчути присутність Святого Духа. Прочани були відкриті, натхненні, і ми думаємо, що залишаться такими, повернувшись додому до своїх парафій. Ми вельми вдячні всім, хто організував цю зустріч. Дуже сподіваємося, що це стане щорічною традицією у Латвії».
Лілія, м. Огре
«Я хотіла б розповісти про плоди місії Терези Ґажійової. Коли мені було близько 15 років, це було приблизно 2000 року, у нашій середній школі в Бауську теж була зустріч із Терезою. Тоді я відчувала сильне занепокоєння і просила в Бога миру для душі. Коли Тереза говорила про послання Богородиці, мого серця торкнувся якийсь надприродний мир. Один хлопчик із класу навіть запитав, що зі мною сталося. І ось тоді я почала інтенсивно шукати шлях Божої любові – ходити до церкви, на адорації. А через сім років Богородиця вперше запросила мене до Меджуґор’я. Я вірю, що свідчення цих місіонерів і спільні молитви зворушили серця багатьох на зустрічі в Скайсткалні – навіть тих, хто не був там наживо! Я тішуся з цієї місії».
Інесе, Бауска
«На Меджуґорську зустріч у Скайсткалні я планувала поїхати разом із парафією із Цесісу. Сама я з Валмієри.
Моє навернення до Ісуса відбулося у квітні 2023 року. Керована Духом Святим, у вересні того ж року я вирушила до Меджуґор’я зі своєю сім’єю (9 осіб), що вже є великою таємницею, тому що у своїй сім’ї я поки що єдина християнка, яка відкрито свідчить про свою віру.
Уранці 17 травня 2024 року я отримала сильне спонукання поїхати в Скайсткалне з дітьми з нашої родини, яким 3, 4, 6, 7 та 12 років, двоє з них – мої онуки. Було багато сумнівів: як вони витримають, як я впораюся, збираючись пережити чудові моменти свідчень, молитви Розарію, Святу Месу. Адже в дітей немає досвіду віри. Хтось із них буде в церкві вперше.
І знову чергове Боже чудо – ми пережили все під керівництвом Святого Духа: любов Божої Матері, молитву Розарію, радість, веселощі, ігри. У Валмієру ми прибули о першій ночі з блаженною втомою і сяючими очима. Дорогою додому ми грали в гру асоціацій. На запитання, з чим у вас асоціюється Бог, діти відповідали – з любов'ю, небом, мамою, тишею, домом».
Даце, м. Валмієра
« Хочу поділитися своєю радістю та своїм маленьким свідченням, як Бог торкнувся мене на сповіді під час молитовної зустрічі в Скайсткалне. На зустрічі я відчула, що маю йти на сповідь. Помолилася Святому Духу й попросила Божу Матір допомогти мені добре сповідатися. Під час сповіді, коли священник сказав: «Я відпускаю тобі всі твої гріхи», – і почав молитися молитву відпущення, я заплющила очі, серце дуже сильно билося, здавалося, зараз вистрибне. Думала: що зараз буде? Розплющивши очі, побачила, що рука священника лежить на моєму плечі. Він допоміг мені встати. Тоді з моїх вуст вилетіло слово: «Ісус». Настало глибоке усвідомлення того, що під виглядом священника на сповіді був сам Ісус. Відчула глибоку радість і єдність з Ісусом, що Він завжди поруч зі мною. Я пішла зі сповіді повністю оновленою, подібно до самарянки, яка зустріла Ісуса біля криниці. Дякую Богові за дар сповіді, Цариці Миру та спільноті «Світло Марії» за організовану зустріч».
Франциска, Єлгава
«Минуло близько місяця з часу Меджуґорської молитовної зустрічі в Скайсткалні, але серце, як і раніше, сповнене радістю та вдячністю Богові за цю чудову нагоду бути присутнім на цьому заході. Висловлюю щиру подяку організаторам цієї молитовної зустрічі та членам спільноти «Світло Марії», які своїм величезним внеском у створення та проведення цього заходу зробили цю зустріч ОСОБЛИВИМ СВЯТОМ. Особисто для мене це була справді незабутня та велика подія, її кожна мить – спільна молитва Розарія, Свята Меса, свідчення Терези, Наталії та отця Петра, які мене так вразили, поклоніння Святим Дарам у дусі Меджугор’я, яке так близько мені, сніданок у Курмені з членами спільноти «Світло Марії» та особисті розмови. Я вдячний за те, як Бог через Богородицю веде мене все ближче й ближче до Ісуса, допомагаючи мені довіряти Йому й усвідомлювати, що останнє слово залишається за Богом, Який є Любов і Який творить усе з любові та з любов'ю, і все знаходиться під Божою опікою та веденням. Хіба цього замало?»
Андріс, м. Тукумс
