Вступні думки Служити Святу Месу, брати участь у Євхаристійній Жертві означає бути в найкращій школі життя. Тут навчаються, як жити і як помирати, навіщо потрібно жити і як потрібно помирати. Тут навчаються дружби й любові, які дають людині силу любити й не дивитися на людську відповідь – щоб прощала навіть тоді, коли інші їй не прощають, була милосердною в цьому немилосердному світі, щоб із любов’ю дарувалася приятелям і неприятелям.
Беручи участь у Жертві Святої Меси, людина як особистість воскресає до нового життя, стає хлібом життя, світлом і дорогою в цьому світі, повному смертоносної поживи, темряви та безглуздості. Беручи участь у жертві Меси, людина зцілюється, аби приносити здоров’я, посвячується, аби закликати до посвяти. Отримує завдання йти та приносити мир. Тому й говориться: «Ідіть з миром!» Беручи участь у Святій Месі, людина, розчавлена злом і гріхом, скована кайданами смерті, воскресає до нового життя в радості, спільноті з Богом і людьми. Приходить утомлена – і повертається облегшена. Приходить такою, якою вона є, – і повертається такою, якою вона може бути, і отримує силу такою залишатися. Беручи участь у Святій Месі, кожна людина стає євхаристійною людиною, вдячною та готовою в простоті любові й самовіддачі співпрацювати з Богом та людьми в створенні нового світу.
Тому Свята Меса, Євхаристійна жертва, є центром християнського життя, християнського зростання й придатності для життєвих завдань. Без участі у Святій Месі немає ні християнина, ні плодів християнської віри, немає християнської віри. Без Святої Меси християнське життя залишається без життєвої сили, воно стає засохлим гіллям, криницею без чистої та питної води, висохлим руслом річки, навколо якого все висихає. Як життя і діяльність Ісуса були б неповними без Євхаристійної Жертви і без справжнього центру, так і християнське життя неможливо уявити без участі в Євхаристії. Євхаристійна жертва й присутність Христа є доказом Його безмежної любові до нас. Саме в цій жертві Еммануїл є Богом з нами і Богом для нас. Мати Тереза з Калькутти якось сказала: «Хрест є знаком того, як сильно Ісус любив нас, а Євхаристія є знаком того, як сильно Ісус любить нас».
Марія, мати Христа, мати первосвященника, також є матір’ю Євхаристії. Вона знає, що означає бути з Ісусом у справжній євхаристійний спосіб. Тому й закликає нас жити євхаристійно, щоб Свята Меса була нашим життям і щоб наше життя було Святою Месою. Ось чому Вона також закликає нас до посту, щоб, живучи з хлібом, ми виявили правдивий євхаристійний божественний хліб, який зійшов з неба. Тому Вона бажає, щоб ми готувалися до Святої Меси та щоб Свята Меса була центром усіх наших молитов. Вона закликала й закликає нас до Євхаристійного поклоніння. Це означає бути з Ісусом, залишатися з Ним і поклонятися Йому, таким чином входячи з кожним днем усе більше в таємницю Божої присутності у світі.
Ця книга, як і інші, виникла на основі досвіду, який я як священник міг пережити в Меджуґор’ї. З одного боку, я бачив невичерпне духовне натхнення, яке походить від Євхаристійних богослужінь, до яких я «мусив» готуватися як священник молитвою й роздумами, а з іншого боку, я бачив знищення багатьох священників, монахів і монахинь, вірних, які – без підготовки до Святої Меси та без подяки наприкінці Святої Меси – можуть легко пропустити зустріч із Христом узагалі й перетворити Святу Месу на обов’язок, який необхідно виконувати – чи то щодня, чи то в неділю.
З того, що далі в цій книзі, дорогий читачу й молільнику, я вірю, ти зможеш відчути, що Марія, жива Мати живої Євхаристії, вирішила навчити всіх нас постійно зростати в жертовній любові, живлячись із невичерпного джерела Божественної Євхаристійної любові. Насправді це єдина любов, яка може зробити нас людьми миру. Бо мир можливий лише там і тоді, коли люди зможуть віддати своє життя за інших без жодних умов, як це робить Христос – первосвященник. Євхаристія означає вміти прийняти Божий дар, і по-Божому даруватися.
