«З любові до нас» посилає нам Матір Марію.  (о. Марінко Шакота, OFM)

Послання Богородиці, Цариці миру, 25 вересня 2024 року
«Дорогі діти! З любові до вас Бог Мене послав поміж вас, щоб вас любила й заохочувала до навернення та молитви за мир у вас, у ваших сім'ях і у світі. Дітоньки, не забувайте, що правдивий мир приходить тільки через молитву від Бога, Який є ваш мир. Дякую вам, що відповіли на Мій заклик». (Із Церковним погодженням)

1. «З любові до вас Бог Мене послав поміж вас»

Бог діє і відкриває Себе різними способами. Часто через ангелів і людей. Спочатку Він послав ангела Гавриїла до Марії, щоб відкрити Свій план щодо Неї, а в наш час Він посилає Марію, щоб відкривала нам Його волю.
Бог завжди діє з любові. З любові до ізраїльського народу Він посилає Мойсея, щоб через нього вивести народ із рабства. Він також посилає пророків, щоб повернути людей з хибного шляху на правильний. З любові до нас, людей, Він посилає Свого Сина Ісуса, щоб спасти нас. «З любові до нас» посилає нам Матір Марію.
Бог любить людину, але не тому, що людина цього заслужила, а тому, що Божа любов є такою. Ісус каже, що Божа любов подібна до сонця, яке світить на добрих і злих. Що відбувається в нас, чи щось змінюється, коли ми чуємо і знаємо, що Бог любить нас безумовно?

2. «щоб вас любила й заохочувала до навернення та молитви за мир у вас, у ваших сім'ях і у світі».

Бог посилає нам Матір Марію з трьох причин: а) щоб любити нас; б) щоб заохотити нас до молитви; в) щоб заохочувати нас до навернення заради миру.
а) Щоб любити нас:
Богородиця завжди любить нас, але в цей час вона хоче, щоб ми відчули, пережили Її любов до нас в особливий спосіб. Любов Богородиці велика, вільна, подібна до Божої, бо любить безумовно, бо любить нас навіть тоді, коли ми не є добрими.
б) Щоб заохотити нас до молитви:
Нас можна заохотити молитися лише з однієї причини: тому що ми забуваємо молитися. Цим Богородиця не змушує нас молитися, а радше виправляє нас, бо хоче, щоб ми жили цілісно: працювали і молилися, дбали про своє тіло і душу.
в) Щоб заохочувати нас до навернення заради миру:
Людина може мати мир і жити в гріху, в залежності від алкоголю та наркотиків, але це фальшивий мир. Немає справжнього миру без навернення.
Шлях Богородиці до миру завжди починається з особи. Мир має починатися спочатку у власному серці, поширюватися в родині, а потім потребуємо нести його далі, у світ, у якому живемо.

3. «Дітоньки, не забувайте, що правдивий мир приходить тільки через молитву від Бога, Який є ваш мир.».

«Дітоньки, не забувайте!» — нагадує нам Мати Божа, бо ми забуваємо про Бога і Божу доброту до нас. Ми забуваємо про молитву, Євхаристію, Боже Слово... Ми забуваємо, що джерело правдивого миру є в Бозі і що він приходить до нас лише через молитву. Це пережив псалмоспівець: «Тільки в Бозі є мир, душе моя» (Пс. 62, 2). Святий Августин пережив те саме. Він всюди шукав миру і знайшов його в Бозі: «...бо Ти створив нас для Себе, Боже, і неспокійне наше серце, доки не спочине в Тобі».
Ісус закликає нас: «Прийдіть до Мене, усі струджені та обтяжені, і Я вас заспокою. Візьміть на себе ярмо моє, навчіться від мене, бо я тихий і смиренний серцем, і знайдете спокій душам своїм». (Мт 11, 28-30)
Ми не знайдемо спокою, якщо постійно будемо мати справу зі своїми труднощами, якщо постійно будемо думати про свої рани, гріхи, неспокій. Ісус пропонує нам вихід: звернути свій погляд із себе на Нього, заглянути в Його серце, навчитися від Нього і взяти на себе Його ярмо, Його любов. Коли ми пізнаємо Його любов і приймемо рішення йти Його шляхом, живучи за Його «проектами», тоді ми відчуємо, що Його ярмо солодке, а Його тягар легкий.
Одним із прикладів, хто так жив, є Мати Тереза. Коли журналіст із Нью-Йорка побачив, що робить Мати Тереза для хворих і бідних, він сказав: «Я б не зробив цього за мільйон доларів!» Мати Тереза сказала йому: «Я теж».
Отже, ми повинні не судорожно шукати миру та щастя для себе, а як Мати Тереза, служити для миру та щастю інших, для людей поранених, бідних, залежних... Тоді ми навіть не знатимемо, що знайшли мир та щастя.