Пресвята Діва завдяки дарові та служінню Богоматеринства, які з’єднують Її з Сином Відкупителем, тісно пов’язана і з Церквою через Свої благодатні дари і служіння.
Діва і Матір
«Богородиця — прообраз Церкви… Бо в таємниці Церкви, яка також з повним правом називається Матір’ю і Дівою, на першому місці стоїть Пресвята Діва Марія, Яка дає найбільш піднесений та винятковий приклад і Діви, і Матері…
Отож Церква, споглядаючи Її таємничу святість, наслідуючи Її любов і вірно виконуючи волю Отця, через прийняте з вірністю слово Боже сама стає Матір’ю, бо проповіддю і хрещенням своїх синів, зачатих від Духа Святого і народжених від Бога, Вона народжує для нового і безсмертного життя. І сама Вона — діва, яка зберігає неушкодженою і чистою вірність, обіцяну Нареченому, і, наслідуючи Матір Свого Господа, силою Святого Духа дівственно береже цілісну віру, тверду надію і щиру любов» (Lumen Gentium, 63-64).
Ці слова Догматичної Конституції Lumen Gentium Другого Ватиканського собору, який по скорій смерті Папи Івана ХХІІІ очолив Папа Павло VІ. З великою ймовірністю слова цього документа належать безпосередньо йому.
Джованні Баптист Монтіні завдяки своїй матері, священикам, викладачам із дитинства зростав у духовній близькості з Богородицею. Співробітництво з Папою Пієм ХІІ, який уперше посвятив світ Непорочному Серцю Марії, ще більше зміцнило цю близькість. Марія для нього була Матір’ю. І ці відносини він передав усій Церкві.
Матір з хреста
Відновлюючи роботу Другого Ватиканського собору і віддаючи його під опіку Богородиці, Папа Павло VІ подарував Санктуарію Матері Божої Фатімської Золоту Троянду зі словами: «Ця святиня знаходиться сьогодні в почитанні не тільки португальського народу, але й у католицьких вірних усього світу. Тому довіряємо Небесній Матері весь рід людський, його недуги й потреби, а також його віддані устремління й гарячі надії».
Продовжуючи, Папа схвильованим голосом виголосив молитву, яка сьогодні не менш актуальна:
«О Діво Маріє, велична Мати Церкви, Тобі довіряємо ми всю Церкву та екуменічний Собор.
Ти, Яку зворушливо називають іменем «Поміч єпископів», охороняй пастирів Церкви в їхньому служінні та прийди їм на допомогу. Заступайся також за всіх священиків, ченців і мирян, які допомагають їм у важкій пастирській справі.
Умираючи на хресті, Спаситель дав Тебе як турботливу Матір Своєму улюбленому учневі. Згадай християнський народ, довірений Тобі. Піклуйся про всіх Твоїх дітей. Додай Твою силу і цінність їхнім просьбам перед Богом. Оберігай їхню віру в чистоті та стійкості, укріпи їхню надію, розпали їхню любов.
Згадай тих, хто перебуває у страху, потребі й небезпеці, особливо тих, хто за свою християнську віру переслідуваний і закутий у ланцюги. Ти, Діво й Мати, наділи їх силою та мужністю і принеси скоріше довгожданий день правди і визволення.
Зверни Свій добрий погляд на наших відділених братів, зроби так, щоб ми якомога швидше стали єдиними. Адже Ти народила Христа, будівничого моста єдності між людьми і Богом.
Ти, святине чистого, ніколи не вигасаючого світла, випроси у Свого Єдинородного Сина, через Якого ми отримали примирення з Отцем, щоб Він був поблажливим до наших помилок, забрав від нас будь-який розділ і подарував братню любов.
Твоєму Непорочному Серцю, Богородице Діво і Мати, ми посвячуємо все людство. Приведи його до визнання єдиного і правдивого Спасителя – Ісуса Христа. Визволи його від усякого нещастя, яке походить від гріха, і встанови мир, заснований на правді, справедливості, свободі й любові.
І нарешті, оберігай усю Церкву, чого вона особливо потребує під час святкування цього екуменічного Собору, щоб співати Богові Милосердя велику хвалу і подяку, радість і славу, бо через Тебе сотворив великеє Сильний, о найсолодша, о ласкава, о милостива Діва Маріє».
Матір Церкви
Учення про Діву Марію – це завжди велика допомога в розумінні діла Спасіння і Церкви. Наприкінці третьої соборної сесії 21 листопада 1964 р., Папа Павло VІ проголосив Марію «Матір’ю Церкви». Це рішення викликало велику підтримку більшості отців Собору. Саме тому одна з глав Догматичної Конституції Lumen Gentium присвячена відносинам Марії і Церкви.
«Тому на славу Пресвятої Діви і на наше потішення, ми проголошуємо Марію Матір’ю Церкви, … це значить, усього християнського народу, вірних і пастирів, і кожен може назвати Її Матір’ю. І ми вважаємо, що до цього імені буде звертатися ще більше людей і вшановувати Її буде весь християнський народ».
Джерела:
-Документи II Ватиканського Собору
-vatican.va
-Der marianische Papst Paul VI
Взято з газети Світло Марії
