Греко-католицький календар:
Свщмч. Януарія й інших
Апостол
Діян. 10, 44-1, 10
44. Петро ще говорив слова ці, як Святий Дух зійшов на всіх, хто слухав промову. 45. Всі вірні обрізані, що прибули з Петром, дивувались, що дар Святого Духа вилився і на поган; 46. бо чули, як ті говорили мовами й величали Бога. Тоді Петро озвався: 47. «Чи може хтось боронити води, щоб оці не христились, що, як і ми, одержали Святого Духа?» 48. І повелів, щоб їх христили во ім’я Ісуса Христа. Тоді вони попросили його зостатись у них кілька днів. 1. Апостоли і брати, які були в Юдеї, довідалися, що й погани прийняли слово Боже. 2. А як Петро прийшов в Єрусалим, обрізані накинулись на нього: 3. «Чого, – мовляв, – увійшов єси до необрізаних і їв з ними?» 4. Отут Петро й почав їм викладати за порядком усю справу: 5. «Я, – каже, – був у місті Яффі й молився, і бачив у захваті видіння: якась річ спускалася, неначе скатерка велика, прив’язана за чотири кінці, -сходила з неба й наблизилась аж до мене. 6. Приглянувсь я пильно до неї і спостеріг та й побачив чотироногих землі, звірів і плазунів, і птиць небесних. 7. Почув я і голос, що говорив до мене: Встань, Петре, заколи і їж! 8. Та я озвався: Ніколи, Господи, ніколи бо ніщо погане або нечисте не входило в мої уста. 9. І вдруге голос мені відповів з неба: Що Бог очистив, ти не погань. – 10. Це сталося тричі і знову все було взяте на небо.
Євангеліє
Йо. 8, 21-30
21. А й ще їм сказав: «Я відійду, а ви мене шукатимете та й помрете у грісі вашім. Куди я відійду, неспроможні ви прийти.» 22. Тож юдеї мовляли: «Може, він самого себе вб’є, коли ото каже: Куди я відійду, неспроможні ви прийти?» 23. І далі ще казав їм: «Ви здолу, я – згори. Ви з цього світу, я – не з цього світу. 24. Тим я і сказав вам: Помрете у гріхах ваших. Бо коли не увіруєте, що я – Сущий, помрете у ваших гріхах.» 25. Тоді вони йому: «Хто ж ти такий?» Ісус же їм відрік: «Споконвічний, як я і казав вам. 26. Багато чого маю я про вас сказати й осудити. Та той, хто послав мене, правдивий, і що я чув від нього, те й у світі говорю.» 27. А вони й не збагнули, що він про Отця їм говорив. 28. Тоді Ісус до них мовив: «Коли вгору Чоловічого Сина піднесете, тоді взнаєте, що Сущий я і що від себе не чиню нічого, але як навчав мене Отець мій, говорю, 29. і що той, хто послав мене, – зо мною Сущий. Не полишив він мене самого, бо я постійно те чиню, що довподоби йому.» 30. І коли говорив так, численні увірували в нього.
