Греко-католицький календар:
Віддання Стрітення
Вмуч. Теодора Стратилата; прор. Захарії
Іс. 2, 3-11.
3. І сила народів піде туди, і скажуть: «Ходіте, вийдемо на гору Господню, в дім Бога Якова, і він покаже нам свої дороги, і будемо ходити його стежками, бо з Сіону закон вийде, і слово Господнє з Єрусалиму.» 4. І він судитиме народи, буде розсуджувати людей многих; вони перекують свої мечі на рала, а списи свої на серпи. Народ на народ не буде меча підіймати, і не вчитимуться більше воювати. 5. Доме Якова, прийдіть, і будемо ходити в світлі Господнім! 6. Так! Ти відкинув люд свій, дім Якова, бо в них повно чарівників і знахурів, як у філістимлян, і вони з синами чужоземців у побратимстві. 7. Край його повен срібла і золота, і нема ліку його скарбам. Край його наповнився кіньми і нема ліку його колісницям. 8. Край його повен ідолів. Вони падають низько перед ділом своїх рук, перед тим, що пальці їхні виробили. 9. І похилився чоловік, понизилась людина. Ти не простиш їм цього. 10. Сховайся у скелі, зарийся в землю зо страху перед Господом і перед сяйвом його величі. 11. Поникнуть горді очі людей, принижена буде пиха людська, один Господь звисочиться того часу.
Бт. 1, 24 – 2, 3
24. Тоді сказав Бог: "Нехай земля виведе з себе живі створіння за їхнім родом: скотину, плазунів і диких звірів за їхнім родом.” І сталося так. 25. І сотворив Бог диких звірів за їхнім родом, скотину за родом її, і всіх земних плазунів за їхнім родом. І побачив Бог, що воно добре. 26. Тож сказав Бог: "Сотворімо людину на наш образ і на нашу подобу, і нехай вона панує над рибою морською, над птаством небесним, над скотиною, над усіма дикими звірями й над усіма плазунами, що повзають на землі.” 27. І сотворив Бог людину на свій образ; на Божий образ сотворив її; чоловіком і жінкою сотворив їх. 28. І благословив їх Бог і сказав їм: "Будьте плідні й множтеся і наповняйте землю та підпорядковуйте її собі; пануйте над рибою морською, над птаством небесним і над усяким звірем, що рухається по землі.” 29. По тому сказав Бог: "Ось я даю вам усяку траву, що розсіває насіння по всій землі, та всяке дерево, що приносить плоди з насінням: вони будуть вам на поживу. 30. Всякому ж дикому звіреві, всякому небесному птаству, всьому, що повзає по землі й має в собі живу душу, я даю на поживу всяку зелень трав.” І так сталося. 31. І побачив Бог усе, що створив: і воно було дуже добре. І був вечір і був ранок – день шостий.
Прип. 2, 1-22.
1. Мій сину! коли ти мої слова приймеш | і мої заповіді заховаєш у себе, 2. вухом твоїм уважаючи на мудрість, | схиляючи до правди твоє серце, 3. о так, коли ти розум зватимеш до себе, | з закликом звернешся до розсудку, 4. коли шукатимеш його, як срібла, | коли розшукуватимеш його, як схований скарб, 5. тоді ти збагнеш острах Господній, | тоді знайдеш пізнання Бога. 6. Господь бо дає мудрість, | і з його уст виходить знання й розсудливість. 7. Він для праведних зберігає допомогу; | він щит для тих, що ходять чесно. 8. Він стежки правоти пильнує, | він береже дорогу своїх вірних. 9. Тоді ти зрозумієш правду й справедливість, | прямодушність і всяку путь добру, 10. бо мудрість увійде в твоє серце, | знання буде відрадою душі твоєї. 11. Обачність буде сторожити над тобою, | і розум тебе берегтиме, 12. щоб від путі лихої тебе врятувати, | від чоловіка з розбещеним язиком, 13. від тих, що праві стежки покидають, | щоб темними дорогами ходити; 14. від тих, що раді зло чинити | й що кохаються в розбещеності зіпсуття, 15. яких стежки криві, | і які дорогами своїми крутять; 16. та щоб урятувати тебе від чужої жінки, | від незнаної з облесними словами, 17. що друга своїх молодощів занехаяла, | і що Божий союз забула, 18. бо її дім доводить до смерти, | її стежки до Тіней. 19. Ніхто з тих, що до неї йде, більш це повернеться, | ані не досягне стежки життя. 20. Тож ходитимеш дорогою добрих, | держатимешся стежок людей справедливих, 21. бо праведні заселять землю | і бездоганні будуть на ній жити; 22. лукаві ж будуть стерті з землі, | невірні будуть викорінені з неї.
