ПЕРШЕ ЧИТАННЯ
Діян 20, 28-38
Читання з Діянь Апостолів.
Тими днями Павло сказав пресвітерам ефеської церкви: «Пильнуйте себе та всю отару, в якій вас Дух Святий поставив єпископами, щоби пасти Церкву Бога, яку Він придбав своєю кров’ю. Бо я знаю, що після мого відходу увійдуть до вас вовки люті, які не будуть щадити отари. І з-поміж вас самих постануть мужі, які будуть говорити перекручене, аби потягти учнів слідом за собою. Тому пильнуйте, пам’ятаючи, що я три роки, день і ніч, не переставав зі слізьми врозумляти кожного з вас. І тепер доручаю вас Богові та слову благодаті Того, хто може збудувати й дати спадщину між усіма освяченими. Срібла, золота чи одягу я не жадав ні від кого. Самі знаєте, що моїм потребам і тим, хто був зі мною, послужили ось ці руки. Я вам увесь час показував, що так працюючи, треба підтримувати немічних і пам’ятати слова Господа Ісуса, який сам сказав: “Блаженніше давати, ніж брати!”» Промовивши це, він опустився на коліна та помолився з ними всіма. Великий же був плач усіх; припадаючи Павлові до шиї, вони цілували його, сумуючи найбільше через слово, яке сказав, що більше не побачать його обличчя. І вони провели його до корабля. Слово Боже.
РЕСПОНСОРІЙНИЙ ПСАЛОМ
Пс 68, 29-30. 33-34. 35б-36в
Рефрен: Співайте Богу, всі земні народи.
1.Вияви, о Боже, свою силу; *
зміцни, о Боже, те, що для нас вчинив Ти!
Задля Твого храму, що в Єрусалимі, *
царі Тобі дари приносити будуть.
2.Царства землі, співайте Богу, *
Господу співайте гімни, співайте гімни Богу:
Він зійшов на небеса небес, на сході; *
ось, Він подасть свій голос – голос могутній.
3.Визнайте силу Бога, *
над Ізраїлем велич Його і потуга Його на хмарах.
Дивовижний Бог у своїй святині. *
Бог Ізраїля дає силу і міць народові своєму.
4.Його велич над Ізраїлем і потуга Його на хмарах. *
Дивовижний Ти, Боже, у своїй святині!
Бог Ізраїля – Він дає силу і міць народові своєму. *
Нехай Бог буде благословенний!
СПІВ ПЕРЕД ЄВАНГЕЛІЄМ
Йн 17, 17 б. а
Алілуя, алілуя, алілуя.
Твоє Слово, Господи, – то істина.
Освяти нас істиною своєю!
ЄВАНГЕЛІЄ
Йн 17, 11б-19
† Читання святого Євангелія від Йоана.
Того часу, підвівши очі до неба, Ісус молився і казав: «Отче Святий, збережи їх у Твоє Ім’я – тих, кого Ти Мені дав, – щоби були одне, як і Ми. Коли Я був з ними, Я оберігав їх у Твоє Ім’я, – тих, кого Ти Мені дав, – і Я їх зберіг, і ніхто з них не загинув, крім сина погибелі, щоби сповнилося Писання. Нині ж до Тебе Я іду, і кажу це у світі, щоб вони мали Мою радість, виповнену в них. Я дав їм Твоє Слово, та світ їх зненавидів, бо вони не від світу, як і Я не від світу. Не благаю, щоб Ти забрав їх від світу, але щоби зберіг їх від лукавого. Вони не від світу, як і Я не від світу. Освяти їх в істині; Слово Твоє – то істина. Як Ти послав Мене у світ, так і Я послав їх у світ. За них Я посвячую себе, щоб і вони були освячені в істині». Слово Господнє.
