ПЕРШЕ ЧИТАННЯ
Діян 2, 14. 22-33
Читання з Діянь Апостолів.
У день П’ятдесятниці Петро, ставши з Одинадцятьма, підвищив свій голос і звістив їм: «Мужі ізраїльські, послухайте оці слова: Ісуса Назарянина, мужа, засвідченого вам Богом проявами сили, чудесами й знаменнями, які Бог вчинив через Нього серед вас, як самі знаєте, – Його, виданого згідно з визначеним наперед задумом і передбаченням Бога, ви вбили, прибивши до хреста руками беззаконників; та Бог Його воскресив, звільнивши від мук смерті, бо вона не могла тримати Його під собою. Давид говорить про Нього: “Я завжди бачив Господа переді мною, бо Він – праворуч мене, щоб я не похитнувся. Тому зраділо моє серце і звеселився мій язик, навіть тіло моє спочине у надії, бо Ти не залишиш душі моєї у відхлані й не даси своєму Святому побачити тління. Ти дав мені пізнати дороги життя і сповниш мене радістю перед Твоїм обличчям!” Мужі-брати! Потрібно сміливо сказати вам про патріарха Давида, який помер і був похований, і його гріб у нас аж до сьогодні. Будучи пророком і знаючи, що Бог клятвою урочисто пообіцяв йому посадити на його престолі когось з плоду його стегон, він, передвіщаючи, говорив про воскресіння Христа, що Він не залишиться у відхлані, і тіло Його не побачить тління. Цього Ісуса воскресив Бог, свідками чого є ми всі. Отже, правицею Божою Він був вознесений і, одержавши від Отця обітницю Святого Духа, вилив те, що ви бачите і чуєте». Слово Боже.
РЕСПОНСОРІЙНИЙ ПСАЛОМ
Пс 16, 1-2а і 5. 7-8. 9-10
Рефрен: Врятуй нас, Боже, Ти – наша надія. (Або: Алілуя)
1.Збережи мене, Боже, бо я на Тебе покладаю надію. *
Ти сказав Господу: «Ти – Господь мій».
Господь – частка мого спадку, Ти – моя доля; *
Ти – Той, хто мою спадщину оберігає.
2.Благословлятиму Господа, який дав мені пораду. *
Навіть ночами моє нутро давало мені настанови.
Я завжди маю Господа перед собою, – *
Він праворуч мене, я не похитнуся.
Через це зраділо моє серце і моє єство звеселилось, *
навіть моє тіло спочине у надії,
бо Ти не залишиш душі моєї в шеолі *
і не даси своєму святому побачити тління.
3.Ти даси мені дорогу життя пізнати, *
повнота радості – перед Твоїм обличчям,
у Твоїй правиці – *
радість навіки.
(Можна заспівати Пасхальну Секвенцію – стор. 119)
СПІВ ПЕРЕД ЄВАНГЕЛІЄМ
Пс 118, 24
Алілуя, алілуя, алілуя.
Це день, що його створив Господь:
радіймо і веселімось у ньому!
ЄВАНГЕЛІЄ
Мт 28, 8-15
† Читання святого Євангелія від Матея.
Того часу жінки з поспіхом відійшли від гробниці – зі страхом та великою радістю; побігли, щоби сповістити Його учнів. Аж ось Ісус зустрів їх, кажучи: «Радійте!» Вони ж підійшли, обняли Його ноги й поклонилися Йому. Тоді каже їм Ісус: «Не бійтеся, ідіть, сповістіть Мої м братам, щоб ішли до Галілеї, – там Мене побачать». Коли вони йшли, дехто з вартових, прийшовши до міста, сповістив первосвященикам про все, що сталося. Зібравшись зі старшими і відбувши нараду, вирішили дати достатньо срібняків воїнам і сказали: «Говоріть, що Його учні, прийшовши вночі, викрали Його, коли ми спали. А як почує це правитель, ми переконаємо його і звільнимо вас від неприємностей». Тож вони, взявши срібняки, зробили так, як їх навчили. І це слово розійшлося між юдеями – аж до сьогоднішнього дня. Слово Господнє.
