Четвер ІV тижня Великого Посту
Перше читання
Вих 32, 7-14
Читання з Книги Вихід.
Тими днями Господь сказав Мойсеєві: «Іди притьмом униз, бо згрішив народ твій, який ти вивів з Єгипетської землі. Занадто скоро звернули вони зі шляху, який Я вказав їм. Зробили собі литого тельця, поклонились перед ним, принесли йому жертву та й кажуть: “Ось бог твій, Ізрáїлю, який вивів тебе з Єгипетської землі!”»
І говорив далі Господь до Мойсея: «Дивлюсь Я на цей народ і бачу, що народ цей твердошиїй. Тож тепер полиши Мене; нехай запалає Мій гнів на них та хай винищу їх. З тебе ж виведу народ великий».
Та Мойсей благав Господа, Бога свого, кажучи: «Навіщо, Господи, палатиме гнів Твій на народ Твій, який Ти вивів з землі Єгипетської потужною силою й міцною рукою? Навіщо мали б єгиптяни говорити: “На лихо вивів Він їх, щоб повбивати їх у горах та вигубити їх з лиця землі?” Відверни лютість обурення Твого та зміни гнів на милість супроти Твого народу. Згадай Авраама, Ісаака й Ізрáїля, слуг Твоїх, яким Ти клявся самим собою цими словами: “Розмножу ваше потомство, як зорі небесні, і всю ту землю, яку Я обіцяв, дам нащадкам вашим у віковічну посілість”».
І відвернув Господь те лихо, що надумав був навести на свій народ.
Слово Боже.
Псалом респонсорійний
Пс 106, 19-20. 21-22. 23 (П.: пор. 4а)
Пробач, о Боже, своєму народу.
або: Згадай нас, Господи,
коли свій народ милувати будеш.
І зробили тельця на Хориві, *
і вилитому ідолові поклонились.
Проміняли свою славу *
на подобу теляти, що траву споживає.
Забули Бога, який спас їх, *
який зробив велике в Єгипті, —
дивовижне в землі Хама, *
страшне — на Червоному морі.
І сказав Він, що їх знищить, *
коли би не Мойсей, Його обранець,
який став перед Ним у розламі, *
щоб Його гнів відвернути, †
аби Він їх повністю не знищив.
Спів перед Євангелієм
Йн 3, 16
Хвала Тобі, Христе, Царю вічної слави.
Аж так Бог полюбив світ,
що дав свого Єдинородного Сина,
щоб кожний, хто вірить у Нього,
не загинув, але мав життя вічне.
Хвала Тобі, Христе, Царю вічної слави.
Євангеліє
Йн 5, 31-47
† Читання святого Євангелія від Йоана.
Того часу Ісус сказав юдеям: «Якщо Я свідчу сам про себе, то Моє свідчення неправдиве. Є інший, хто свідчить про Мене; і знаю, що свідчення, яким Він свідчить про Мене, істинне. Ви посилали до Йоана, і він засвідчив істину. Я ж не від людини приймаю свідчення, але кажу це для того, щоб ви були спасенні. Він був світильником, який горів і світив, ви ж хотіли порадуватися якийсь час у його світлі.
Я ж маю свідчення більше, ніж свідчення Йоана, адже діла, які дав Мені Отець, щоб Я їх довершив, — самі діла, які Я роблю, свідчать про Мене, що Отець Мене послав.
І Отець, який послав Мене, Він сам засвідчив про Мене. А ви ані голосу Його ніколи не чули, ані виду Його не бачили, і не маєте Його слова, яке перебувало б у вас, тому що Тому, кого Він послав, ви не вірите.
Дослідіть Писання, адже ви думаєте в них мати вічне життя, саме вони і свідчать про Мене. Та ви не хочете прийти до Мене, щоб мати життя. Слави від людей Я не приймаю, але знаю вас, що Божої любові ви не маєте в собі. Я прийшов у Ім’я Мого Отця, — і ви не приймаєте Мене. Якщо би інший прийшов у своє ім’я, того ви приймете.
Як можете ви повірити, коли приймаєте один від одного славу, а слави, що від єдиного Бога, — не шукаєте? Не думайте, що Я буду оскаржувати вас перед Отцем; є той, хто вас звинувачує, — Мойсей, на якого ви звірились.
Бо коли б ви вірили Мойсеєві, то вірили б і Мені, адже про Мене він написав. Якщо ж його Писанням ви не вірите, то як Моїм повірите словам?»
Слово Господнє.
