Літургія на 12 лютого, середа (зел) Середа V тижня Звичайного періоду
ПЕРШЕ ЧИТАННЯ
Бут 2, 4б-9. 15-17
Читання з Книги Буття.
Коли Господь Бог творив небо й землю, не було ще на землі ніякої польової рослини й не росла ще ніяка польова трава, бо Господь Бог не посилав дощу на землю, і не було людини, щоб порати землю. Але виходила волога з землі й напувала всю поверхню землі. Тоді Господь Бог зліпив чоловіка з пороху землі та вдихнув йому в ніздрі віддих життя, і чоловік став живою істотою. Господь Бог насадив сад у Едемі, на сході, й оселив там чоловіка, якого зліпив. І виростив Господь Бог із землі всяке дерево, принадне на погляд і добре для поживи, і дерево життя посеред саду та й дерево пізнання добра й зла. Узяв Господь Бог чоловіка й осадив його в Едемському саду порати його й доглядати його. І заповідав Господь Бог чоловікові, кажучи: «З усякого дерева в саду їстимеш; з дерева ж пізнання добра й зла не їстимеш, бо того самого дня, коли з нього скуштуєш, напевно вмреш». Слово Боже.
РЕСПОНСОРІЙНИЙ ПСАЛОМ
Пс 104, 1-2а. 27-28. 29бв-30
Рефрен: Благослови же, душе моя, Бога!
1.Благослови, душе моя, Господа! *
Господи, Боже мій, Ти надзвичайно величний!
У велич і красу Ти одягнувся. *
Ти одягаєшся у світло, як в одяг.
2.Всі на Тебе чекають, *
щоби дав Ти їм їжу у час відповідний.
Даєш їм – вони підбирають; *
відкриваєш руку свою, – все наповнюється благом.
3.А віднімаєш їхній дух – вони гинуть *
і повертаються у свій порох.
Пошлеш свого Духа – вони створені будуть; *
Ти оновиш землі обличчя.
СПІВ ПЕРЕД ЄВАНГЕЛІЄМ
Йн 17, 17 б. а
Алілуя, алілуя, алілуя.
Твоє слово, Господи – то істина.
Освяти нас істиною своєю!
ЄВАНГЕЛІЄ
Мк 7, 14-23
† Читання святого Євангелія від Марка.
Того часу Ісус, покликавши знову людей, казав їм: «Послухайте Мене всі та зрозумійте. Нічого немає поза людиною, що входило б у неї і могло зробити б її нечистою, але те, що виходить із неї, – те робить людину нечистою». І коли від людей Він увійшов до оселі, то учні запитали Його про притчу. А Він каже їм: «Невже й ви такі нетямущі? Хіба не розумієте, що все, що ззовні, входить у людину, не може зробити її нечистою, бо воно не йде до серця, а в шлунок, і потім виходить до відхожого місця, очищаючи всяку їжу?» Він продовжував: «Що з людини виходить, те робить людину нечистою. Адже зсередини, з людського серця виходять злі думки, розпуста, крадіжки, вбивства, перелюб, захланність, лукавство, обман, безсоромність, заздрість, богозневага, гордощі, дурість. Все це зло зсередини виходить і робить людину нечистою!» Слово Господнє.