ПЕРШЕ ЧИТАННЯ
1 Йн 1, 5 – 2, 2
Читання з Першого Послання святого апостола Йоана
Улюблені! Ось звістка, яку ми почули від Нього й сповіщаємо вам: Бог є світло, і в Ньому немає жодної темряви! Коли скажемо, що маємо спільність з Ним, а ходимо в темряві, то брешемо і правди не робимо. Коли ж ходимо у світлі, як сам Він є у світлі, то маємо спільність одне з одним, і Кров Ісуса, Його Сина, очищає нас від усякого гріха. Коли скажемо, що не маємо гріха, то самих себе обманюємо, і немає в нас правди. Якщо ж визнаємо свої гріхи, то Він – вірний і праведний, щоби простити нам гріхи й очистити нас від усякої неправедності. А коли скажемо, що ми не згрішили, то робимо Його неправдомовним, і Його слова в нас немає. Дітоньки мої, пишу вам це, щоб ви не грішили. А коли хто згрішить, то маємо Заступника перед Отцем, Ісуса Христа, праведника. Він – умилостивлення за наші гріхи, і не тільки за наші, а й за гріхи всього світу. Слово Боже.
РЕСПОНСОРІЙНИЙ ПСАЛОМ
Пс 124, 2-3. 4-5.7-8
Рефрен: З сіті мисливця визволь наші душі.
1.Якщо би Господь не був з нами, *
коли люди проти нас повстали,
то вони би живцем нас проковтнули, *
коли люто запалали на нас своїм гнівом.
2.Нас вода би накрила, *
потоком понеслася би душа наша, –
тоді над нашими душами *
пронеслись би бурхливі потоки.
3.Наша душа, як той горобчик, †
випурхнула з сіті мисливця: *
сіть порвалася, – і ми спаслися.
Допомога наша – в Імені Господа, *
який вчинив небо і землю.
СПІВ ПЕРЕД ЄВАНГЕЛІЄМ
Алілуя, алілуя, алілуя.
Тебе, Бога, хвалимо, ісповідуємо Тебе, Господи.
Тебе хвалить воїнство мучеників пресвітле.
ЄВАНГЕЛІЄ
Мт 2, 13-18
† Читання святого Євангелія від Матея
Коли Мудреці віддалилися, ось Господній ангел з’явився уві сні Йосифові й сказав: «Вставай, візьми Дитя та Його матір і втікай до Єгипту; і будь там, доки я тобі не скажу, бо Ірод має намір розшукувати Дитя, щоб убити Його». Тож, вставши, він узяв уночі Дитя та Його матір і віддалився до Єгипту. І був там, до скону Ірода, аби збулося сказане Господом через пророка, який говорив: «З Єгипту покликав Я Мого Сина». Тоді Ірод, побачивши, що мудреці поглузували з нього, дуже розлютився і послав повбивати всіх дітей, які були у Вифлеємі та в усіх його околицях, – від двох років і менше, – за часом, про який вивідав у мудреців. Таким чином збулося сказане пророком Єремією, який говорив: «У Рамі чути крик, ридання, і велике голосіння: це Рахиль оплакує своїх дітей і не хоче втішитися, бо їх немає». Cлово Господнє.
