Римо-католицький календар
П’ятниця ІХ Звичайного тижня, рік І
Перше читання
Тов 11, 5-18
Читання з Книги Товита
Тими днями Анна сиділа, виглядаючи на дорогу, якою мав прибути її син. Нараз побачила, що йде, і сказала його батькові: «Дивись! Твій син іде разом з тим чоловіком, що пішов з ним». Рафаїл же, перед тим, як наблизились до батька, сказав Товії: «Напевне знаю, що очі твого батька відкриються. Помаж риб’ячою жовчю його очі, і ці ліки стягнуть більма й зроблять так, що вони впадуть з очей твого батька, та й прозріє він і знову побачить світло».
Побігла мати, припала синові на шию й сказала: «Я побачила тебе, моя дитино! Тепер хоч би і вмерти!» Та й заплакала. Товит же підвівся і, спотикаючись, вийшов до дверей, що вели надвір. Товія, з риб’ячою жовчю в руці побіг йому назустріч, подув йому в очі й, узявши за руку, мовив: «Бадьорся, батьку!» Приклав він ліки й додав їх ще більше. Опісля обома руками зняв з кутків очей більма. Побачивши свого сина, той кинувся йому на шию і, плачучи, сказав: «Я бачу тебе, сину, світло моїх очей!»
Далі ж він промовив: «Благословен Бог! Благословенне Його велике ім’я! Благословенні всі ангели Його святі по всі віки. Бо Ти покарав мене, але ось я знову бачу Товію, мого сина!»
Тоді ввійшов Товит та Анна, його дружина, з радістю в дім і на ввесь свій голос благословляв Бога за все, що з ним сталося. Оповів Товія батькові, що його подорож, дякуючи доброті Господа Бога, була щаслива, що приніс він із собою гроші, що взяв за жінку дочку Рагуела Сару, та що вона ось іде слідом за ним і вже близько брами Ніневії. І зраділи Товит і Анна, вийшли назустріч невістці до брами Ніневії. Коли мешканці Ніневії побачили Товита, що він ходив без усякого проводиря, та ще й виступав, повний сили, здивувались. І визнав Товит і благословив великим голосом Бога перед ними, що Він змилувався над ним і відкрив йому очі. Опісля підійшов він до Сари, жінки Товії, свого сина, і поблагословив її словами: «Увійди до дому в здоров’ї, дочко! Благословен Бог, який привів тебе до нас, дочко! Благословенний твій батько й благословенний мій син Товія; благословенна й ти, доню! Ввійди в твою господу, повна здоров’я, радості й благословення! Увійди, доню!» Того дня настала радість для всіх юдеїв, які були в Ніневії.
Слово Боже
Респонсорійний псалом
Пс 146(145), 1-2 і 6в. 7. 8 – 9а. 9б-10 (П.: пор. 1б)
Слав, моя душе, Господа святого
або: Хвали, душе моя, Господа.
Хвали, душе моя, Господа. *
Хвалитиму Господа у житті своєму,
співатиму Богові моєму, поки існую. *
Він навіки зберігає правду.
Господь суд скривдженим чинить, *
дає поживу голодним.
Господь звільняє в’язнів, *
Господь відкриває сліпим очі.
Господь відкриває сліпим очі, *
Господь повалених підносить,
Господь праведних любить. *
Господь оберігає чужинців.
Сироті та вдові Він полегшення приносить, *
а дорогу грішних Він нищить.
Господь буде царювати навіки, — *
твій Бог, Сіоне, з покоління в покоління.
Спів перед Євангелієм
Йн 14, 23
Алілуя, алілуя, алілуя.
Якщо хто любить Мене, той буде зберігати Моє слово;
і Мій Отець любитиме його, і Ми прийдемо до Нього.
Алілуя, алілуя, алілуя.
Євангеліє
Мк 12, 35-37
Слова Євангелія від святого Марка
Того часу Ісус, навчаючи в храмі, у відповідь сказав: «Як це книжники говорять, що Христос є Син Давида? Сам Давид промовив у Святому Дусі: “Сказав Господь Господу моєму: сядь праворуч Мене, доки не покладу Твоїх ворогів під Твої ноги”.
Сам Давид називає Його Господом, то як же Він може бути його сином?»
І багато людей слухали Його охоче.
Слово Господнє
