Римо-католицький календар
Субота V тижня Великого Посту
Перше читання
Єз 37, 21-28
Читання з Книги пророка Єзекиїла
Так говорить Господь Бог:
«Ось Я заберу синів Ізрáїля
з-поміж народів, між якими розійшлись,
і позбираю їх звідусіль,
і приведу їх у їхню землю.
Я зроблю з них один народ
на Моїй землі, на горах ізраїльських,
і один цар буде над усіма ними царювати;
вони не будуть більше двома народами,
і не будуть більш розділені на два царства.
Вони не будуть більш себе сквернити ідолами своїми,
гидотами своїми, і всіма переступами своїми.
Я їх вирятую від усіх їхніх бунтів, якими вони грішили,
і очищу їх,
і вони будуть Моїм народом,
а Я — їхнім Богом.
Слуга Мій Давид буде царем над ними,
і пастир один буде над усіма ними.
Вони в заповідях Моїх будуть ходити,
і Мої установи будуть берегти й їх виконувати.
Вони житимуть у землі, яку Я дав слузі Моєму Якову,
де жили ваші батьки;
там будуть жити вони та їхні діти й діти дітей їх,
а слуга Мій Давид буде князем над ними повіки.
Я укладу з ними союз миру;
це буде союз вічний з ними.
Я їх зміцню і намножу,
та поставлю Мою святиню серед них навіки.
Житло Моє буде посеред них, і буду Я їм Богом,
а вони будуть Мені народом.
І взнають народи, що Я, Господь, освячую Ізрáїля,
коли Моя святиня буде серед них повіки».
Слово Боже
Псалом респонсорійний
Єр 31, 10. 11-12аб. 13 (П.: пор. 10г)
Бог береже нас, так як пастир стадо
або: Господь нас стерегтиме, як пастир свою вівчарню.
Слухайте, народи, — слово Господнє, — *
оповістіть далеким островам, скажіте:
Той, який Ізрáїля розсіяв, його згромадить *
і збереже, як пастир своє стадо.
Бо Господь викупив Якова, *
і визволив його з руки сильнішого від нього.
І прийдуть і ликуватимуть на горі сіонській, *
стікатимуться до благ Господніх.
Тоді звеселиться дівчина у танці, *
а з нею юнаки та й старші.
«Їхню жалóбу Я оберну на радість, *
потішу їх і розвеселю після їхньої печалі».
Спів перед Євангелієм
Єз 18, 31
Хвала Тобі, Христе, Царю вічної слави
Повідкидайте геть від себе переступи ваші,
нове серце і новий дух зготуйте для себе.
Хвала Тобі, Христе, Царю вічної слави
Євангеліє
Йн 11, 45-56
† Слова Євангелія від святого Йоана
Того часу багато юдеїв, які прийшли до Марії та побачили, що Ісус зробив, повірили в Нього. Деякі з них пішли до фарисеїв і розповіли їм, що вчинив Ісус.
Зібрали первосвященики й фарисеї раду і говорили: «Що нам робити? Адже ця людина робить багато знамень! Якщо залишимо Його, то всі повірять у Нього; і прийдуть римляни, і віднімуть у нас і це місце, і народ!»
Один же з них, Каяфа, який був того року первосвящеником, сказав їм: «Ви нічого не знаєте ані не розумієте, що краще для вас, щоб одна людина померла за народ, а не щоб увесь народ загинув!»
Це він сказав не сам від себе, але, будучи того року первосвящеником, пророкував, що Ісус мав померти за народ, — і не тільки за народ, але щоб і розпорошених Божих дітей зібрати воєдино. Отже, з цього дня вони змовилися вбити Його.
Тож Ісус більше не ходив відкрито між юдеями, але пішов звідти в край, що біля пустелі, до міста, яке називається Ефраїм, і там залишався з учнями. Була ж близько юдейська Пасха, і багато людей з тієї країни піднялися в Єрусалим перед Пасхою, щоб освятитися.
Шукали тоді Ісуса і, стоячи в храмі, говорили один одному: «Як вам здається? Він хіба не прийде на свято?»
Cлово Господнє
