Перше читання
Ді 5, 27б-32. 40б-41
Читання з Діянь Апостолів
Первосвященик спитав апостолів: «Чи ж ми не були вам заборонили строго цим ім’ям не навчати? І ось ви вашою наукою сповнили Єрусалим і хочете навести на нас кров цього чоловіка!»
Озвавшись тут Петро й апостоли, сказали: «Слухатися слід більше Бога, ніж людей! Бог батьків наших воскресив Ісуса, якого ви вбили, повісивши на дереві. Його Бог підняв правицею своєю, як князя і Спаса, щоб дати Ізраїлеві покаяння і відпущення гріхів. І ми свідки цих подій, і Дух Святий, що Його Бог дав тим, які Йому коряться».
Заборонивши говорити в ім’я Ісуса, відпустили. Вийшли апостоли з синедріону, раді, що удостоїлися перенести зневагу за ім’я Ісуса.
Слово Боже
Псалом респонсорійний
Пс 30(29), 2 і 4. 5-6аб. 11 і 12а і 13б (П.: 2а).
Прославлю Бога, бо мене звільнив Він
Вознесу Тебе, о Господи, бо Ти мене визволив *
і не дав ворогам моїм злорадіти надо мною.
Господи, Ти вивів із Шеолу мою душу *
і оживив мене з-поміж тих, що сходять в яму.
Співайте в псалмах Господеві, ви, Його побожні, *
і дякуйте імені Його святому!
Бо на хвилину гнів Його, *
ласка ж Його – поки життя.
Почуй, о Господи, і змилуйсь надо мною! *
Господи, прийди мені на допомогу!
На танок перетворив Ти плач мій. *
Господи, Боже мій, хвалитиму Тебе повіки.
Друге читання
Од 5, 11-14
Читання з Книги Одкровення святого Йоана Апостола
Я, Йоан, бачив, і чув голос ангелів багатьох навколо престола і істот, і старших; і було число їх – множини множин і тисячі тисяч, що казали голосом гучним: «Достойний Агнець заколений прийняти силу і багатство, і мудрість, і кріпкість, і честь, і славу, і благословення».
І всяке створіння, – на небі і на землі, і під землею, і на морі, і все, що в них, – чув я, казало: «Тому, хто сидить на престолі, і Агнцеві – благословення і честь, і слава, і влада на віки вічні». І чотири істоти говорили: «Амінь». І старші впали і поклонились.
Слово Боже
Спів перед Євангелієм
Алілуя, алілуя, алілуя.
Воскрес Христос, який все створив
і змилосердився над нами.
Алілуя, алілуя, алілуя.
Євангеліє довше
Йн 21, 1-19
+ Слова Євангелія від святого Йоана
Ісус з’явився своїм учням при Тиверіядському морі. З’явився ж так:
Симон Петро, Тома, на прізвисько Близнюк, Натанаїл з Кани Галилейської, сини Заведеєві та ще двоє інших Його учнів були разом. Тож каже до них Симон Петро: «Іду ловити рибу». А ті йому: «Підемо й ми з тобою». Отож пішли і сіли в човен. Тієї ночі, однак, не вловили нічого.
А як настав уже ранок, стояв над берегом Ісус, та не знали учні, що то – Ісус.
Каже до них Ісус: «Дітоньки, чи маєте щось з’їсти?»
Ті Йому відповіли: «Ні».
Тоді Він каже до них: «Закиньте лишень сіті праворуч від човна, то знайдете». І закинули, та неспроможні були вже й витягнути їх: така була там сила риби!
Каже тоді отой учень, що його любив Ісус, до Петра: «То – Господь!» Симон же Петро, вчувши, що то Господь, підперезав одежу, був бо роздягнений, – та й кинувся в море! А інші учні припливли човном, – були бо неподалеку від землі, ліктів зо двісті, – та й притягнули сіті з рибою.
Коли, отже, вийшли на землю, бачать – жар розкладено, а на ньому риба й хліб. І мовить їм Ісус: «А принесіть тієї риби, що ви її тепер наловили». Пішов Симон Петро, витягнув на землю сіті, повні великої риби – сто п’ятдесят три! – і хоч стільки її було, сіті не перервалися. Мовить до них Ісус: «Ходіть но снідати!» І ніхто з учнів не зважився Його питати: «Хто Ти?» – знали бо, що то Господь. Підходить тоді Ісус, бере хліб, роздає їм, а й рибу теж.
Це втретє вже з’явився Ісус учням по тому, як з мертвих воскрес.
Коли ж поснідали, каже Ісус до Симона Петра: «Симоне Йонин! Чи любиш Ти мене більш, ніж оці?»
«Так, Господи, – відрікає той Йому, – Ти знаєш, що люблю Тебе».
Тож мовить Йому: «Паси мої ягнята!»
І знову, вдруге каже до нього: «Симоне Йонин! Чи любиш Мене?»
«Так, Господи, – відвічає Йому, – Ти знаєш, що люблю Тебе».
І мовить йому: «Паси мої вівці!» І втретє йому каже: «Симоне Йонин! Чи любиш ти мене?»
І засмутився Петро, що аж утретє його питає: «Чи любиш мене», – то й каже йому: «Господи, Ти все знаєш, Ти знаєш, що Тебе люблю!»
І каже йому Ісус: «Паси мої вівці!
Істинно, істинно говорю тобі: Коли ти молодший був, то підперізувався сам і ходив, куди сам бажав. А як постарієшся, то руки свої простягнеш, і підпереже тебе інший та й поведе, куди ти не схочеш».
Сказав же Він це, вказуючи, якою то смертю прославить Бога. І промовивши те, сказав йому Ісус: «Іди за Мною!»
Cлово Господнє
