Римо-католицький календар
П’ятниця ХХІІ звичайного тижня, рік ІІ
Перше читання
1 Кор 4, 1-5
Читання з Першого послання святого апостола Павла до корінтян.
Брати! Нехай кожний вважає нас слугами Христовими та управителями Божих таємниць. А від управителів вимагається, щоб кожний був вірний.
Тож мені найменше залежить, як про мене судите ви або який взагалі людський суд, бо я і сам себе не суджу. І хоч я ні в чому не відчуваю себе винним, але цим я не є виправданий. Адже Той, хто мене судить, то Господь.
Тому передчасно нічого не судіть, доки не прийде Господь, який і освітить укрите в пітьмі, і виявить задуми сердець, — тоді кожному буде похвала від Бога.
Слово Боже.
Псалом респонсорійний
Пс 37 (36), 3-4. 5-6. 27-28. 39-40 (П.: пор. 39а)
Праведним серцем Бог дає спасіння.
Або: Спасіння праведних від Господа приїходить.
Надійся на Господа, твори добро, *
населяй землю і плекай вірність.
Господом втішайся, *
і Він задовольнить прохання твого серця.
Вручи Господу свою дорогу, *
покладися на Нього, а Він подбає:
виведе твою праведність, наче світло, *
і, наче полудень, твою справедливість.
Відвертайся від зла, роби добро — і живи навіки! *
Адже Господь любить справедливість, †
і Він праведних своїх не залишить.
Неправедні будуть знищені назавжди. *
І нащадки безбожних вигублені будуть.
Спасіння ж праведних — від Господа приходить, *
Він — їхня твердиня в час скрути.
Господь допоможе і дасть їм спасіння †
від грішників їх врятує; *
спасе їх, бо вони надіялися на Нього.
Спів перед Євангелієм
Йн 8, 12
Алілуя, алілуя, алілуя.
Я є світло для світу! — Господь говорить.
Хто піде за Мною, той світло світло життя буде мати.
Алілуя, алілуя, алілуя.
Євангеліє
Лк 5, 33-39
† Читання святого Євангелія від Луки.
Того часу фарисеї і книжники сказали Ісусу: «Учні Йоана часто постять і моляться, учні фарисеїв також, а Твої їдять і п’ють».
Ісус промовив до них: «Чи можете ви змусити постити гостей весілля, доки молодий з ними? Але прийдуть дні, коли молодого заберуть від них, тоді в ті дні й поститимуть».
І Він розповів їм також притчу: «Ніхто, відірвавши латку від нового одягу, не пришиває її до старого одягу, бо, інакше і нове порве, і до старого не згодиться латка з нового. І ніхто не вливає молодого вина в старі бурдюки, інакше молоде вино прорве бурдюки — і само виллється, і бурдюки пропадуть. Але молоде вино треба вливати до нових бурдюків. І ніхто, покуштувавши старого, не схоче молодого, бо скаже: “Старе краще!”».
Слово Господнє.
