Римо-католицький календар
Четвер XVІІI звичайного тижня, рік І
Перше читання
Чис 20, 1-13
Читання з Книги Чисел
Першого місяця, ціла громада синів Ізраїля прийшла у Сін-пустиню. Народ зупинився у Кадеші. Там умерла Марія, і там її поховано.
А що не було води для громади, зібрались вони проти Мойсея та Арона, і став народ сваритися з Мойсеєм та промовляти: «Ох, коли б ми були померли, як то повмирали брати наші перед Господом! І навіщо привели ви громаду Господню в оцю пустелю, – щоб і нам тут загинути, і скотині нашій? І навіщо вивели ви нас із Єгипту, – щоб завести нас в оце погане місце, де нема ні землі, ні сівбу, ні смоковниць, ні винограду, ні ґранатів, ні питної води».
Пішли отож Мойсей та Арон від громади в намет зборів і впали обличчям до землі; і з’явилась ім слава Господня. І сказав Господь до Мойсея: «Візьми жезло та збери громаду, ти і твій брат Арон, і на очах їхніх промовите до скелі, і вона дасть вам воду; виведете їм воду зо скелі, і напоїш громаду та їхню скотину».
Узяв Мойсей жезло з-перед Господа, як Він повелів йому. І зібрав Мойсей з Ароном громаду перед скелею, і сказав їм: «Слухайте, ворохобники, чи добудемо вам із цієї скелі воду?» І звів Мойсей руку і вдарив жезлом об скелю двічі; і линула сила води, і напилася громада й скотина. Господь же сказав Мойсеєві та Аронові: «За те, що ви не вірили Мені, коли треба було показати мою святість в очах Ізраїля, не введети ви цю громаду в землю, що її Я дав їм». Це вода Меріва, де сини Ізраїля ремствували на Господа, і Він явив їм свою святість.
Слово Боже
Псалом респонсорійний
Пс 95(94), 1-2. 6-7аб. 7в-9 (П.: пор. 7г і 8а)
Почувши Бога, відкрий своє серце.
Ходіте, заспіваймо Господеві, *
воскликнім Скелі нашого спасіння.
Ходімо перед Нього з хвалою *
і піснями Йому воскликнім.
Ходіте, поклонімся і ниць припадім; *
припадімо на коліна перед Господом, творцем нашим!
Бо Він наш Бог, і ми народ Його пасовиська, *
і Його руки отара.
Якби ж то ви послухали вже голос Його сьогодні! +
"Не будьте тверді серцем, як у Меріві, *
як у день Масси в пустині,
де спокушали Мене батьки ваші, *
випробували Мене, хоча й бачили Моє діло.
Спів перед Євангелієм
Мт 16, 18
Алілуя, алілуя, алілуя
Ти Петро – Скеля
на цій скелі збудую Мою Церкву,
й пекельні ворота її не подолають.
Алілуя, алілуя, алілуя
Євангеліє
Мт 16, 13-23
+ Слова Євангелія від святого Матея
Коли Ісус прийшовши в околиці Филипової Кесарії, спитав своїх учнів: «За кого мають люди Сина Чоловічого?»
Ті відповіли: «Одні за Йоана Христителя, інші за Іллю, ще інші за Єремію або одного з пророків».
«На вашу ж думку, – до них каже, – хто Я?»
Озвався Симон Петро і заявляє: «Ти – Христос, Бога живого Син».
У відповідь Ісус сказав до нього: «Щасливий ти, Симоне, сину Йонин, бо не тіло й кров це тобі відкрили, а Отець мій небесний. Тож і Я тобі заявляю, що ти Петро – скеля, і що Я на цій скелі збудую мою Церкву й що пекельні ворота її не подолають. Я дам тобі ключі небесного царства, і що ти на землі зв’яжеш, те буде зв’язане на небі; і те, що ти на землі розв’яжеш, те буде розв’язане й на небі».
Тоді Він наказав учням, щоб вони нікому не казали, що Він – Христос.
З того часу Ісус почав виявляти своїм учням, що Йому треба йти в Єрусалим і там багато страждати від старших, первосвящеників та книжників, і бути вбитим, і на третій день воскреснути. Тоді Петро, взявши Його набік, став Йому докоряти: «Пожалій cебе, Господи! Це хай не станеться з Тобою!»
Він обернувся і сказав Петрові: «Геть, сатано, від Мене! Ти Мені спокуса, бо думаєш не про Боже, а про людське».
Слово Господнє
