Свідчення Летіції Ченторбі з Італії на молодіжному Фестивалі

2 серпня  на Молодіжному Фестивалі під  час ранкової програми своє  свідчення давала Летіція Ченторбі. Вона розповідала про своє навернення, яке відбулося в Меджуґор’є та представила свою нову пісню Regina della pace, яку написала вісім років тому. «Я скажу словами матері Ельвіри: я є особою, яка воскресла тому, що мертвими є не тільки ті, хто залежні. Мертві – це ті, хто немає Ісуса в своєму серці, мертвими є ті, хто не знає Ісуса. Мертві – ті, хто закрив своє серце для Нього – для Його Любові, для Нього, який дає нам життя. Я походжу з однієї дуже простої та вбогої сім’ї – сім' ї, яка незнала, хто такий Бог, в якій ніколи ніхто не говорив про Нього. Коли мені було чотири з половиною років, мої батьки були змушені покинути мене через фінансові труднощі. Мене виховувала бабуся. Я бачила їх лише один раз в рік і це був для мене дуже складний період. Будучи дитиною, в такому віці, я просто немогла зрозуміти, як їм не легко і в якому становищі вони тоді перебували. Дуже швидко, коли виповнилось 6 років, Бог торкнувся мого сердечка через музику. Я готувалася тоді до Першої Сповіді і повинна була відвідувати уроки релігії та Святу Месу і саме там Бог торкнувся мене. В цю Неділю, я в особливий спосіб була зворушена однією піснею. Після цього Господь знову прийшов в моє життя тоді, коли я цього навіть не очікувала. Все моє життя було сповнене страждань – коли ти живеш без батьків, воно не є легким. Я виросла зі своєю бабусею, яка подарувала мені багато любові, але з часом, коли я ставала дорослою, Господь притягував мене до себе щораз ближче і ближче.

Після того, як мені виповнилось, 14 років, я знову почала жити зі своїми батьками, вони знову зіткнулися з фінансовими проблемами та труднощами, і ми всі страждали від цього в ці нелегкі часи.

Коли мені було 12, моє життя складалося з частих візитів в лікарню і було наповнене різними труднощами. Я була повністю занурена в усі страждання разом зі своїми батьками, з якими я була ледве знайома.

Ми переїхали в Сицилію у маленьке містечко і саме там я зустріла Соню.

Ця дівчинка дуже часто приїжджає в Меджуґор’є.  В її очах є щось таке, чого немає в очах інших людей, яких я зустрічала. На той час я знала дуже мало, я не була знайомою ні з Марією, ні з Ісусом, не знала Святу Трійцю – в моєму житті не було нічого пов’язаного з Марією, окрім мрії, яку плекала, коли була маленькою дівчинкою. Насправді це був Господь, який вів моє життя і я тоді була не взмозі все це помітити. 16 червня, на свято карельської Богородиці,  я зустріла Соню і вона почала розповідати мені хвилюючу історію про Меджуґор’є. Вона саме приїхала з цього чудового місця і була на Молодіжному Фестивалі.

Я закохалась в її історію та в Меджуґор’є теж, хоча ніколи не приїжджала сюди до того часу. Ось чому Соня стала для мене прикладом для наслідування і я почала кожного дня відвідувати Святу Месу. Я відчувала голод за Євхаристією.

Приходила на Святі Меси, зовсім не усвідомлюючи, що там буде відбуватись, я просто хотіла слідувати за цією дівчиною. Саме тому, я приїхала сюди перший раз у 1997 році й мого серця Бог торкнувся уже через іншу особу. Це був Аугостіно Рікотта, який тоді співав позаду мене. Господь знову торкнувся мого серця через музику і я остаточно зрозуміла, що люблю Ісуса.

Я приїжджала сюди уже більше ніж 30 раз і кожен раз був інший. Кожного разу Бог зціляв мої рани. Я була блокована сатаною і зло не хотіло, щоб я була радісною. Були різні обставини, але Бог вирішив зцілити мене. Я почала приїжджати сюди частіше і привозити паломників.

Бог кожного разу зцілював мене через музику, коли я була з ними. Я ніколи не ходила на уроки вокалу, і ніколи не могла собі уявити, що буду писати лірику та тексти. Моя самооцінка була досить низькою, але Господь дав мені людей людей, котрі були потрібні мені в моєму житті для виконання різних цілей. Саме тому я не сумнівалася в його Любові.

Ці рани, які були у мене, перешкоджали, зустріти Марію та Бога Отця. Це було також зцілено і зараз я просто закохана в Них. Я також отримала дар любові до молитви Розарію, розпочала  майже невпинну молитву вервички(Розарію) і почала відчувати себе вільною.

Зараз я подорожую та продовжую євангелізацію на молитовних зустрічах, граю під час Адорацій. Хочу сказати, найпрекрасніше, що може бути в житті людини – це закохатися в Бога, – сказала Летіція, яка минулого року випустила свій диск, на якому записано 10 пісень, що присвячені Богородиці.