Папа Франциск у Фатімі: Паломник надії і миру

«Я вдячний вам за щоденні молитви й жертви, котрих я потребую, оскільки я як грішник серед грішників… Молитва просвітлює мої очі, аби я міг бачити, любити інших, як бачить і любить Господь». Із таким великим смиренням Папа Франциск збирався на урочистість 13 травня у Фатімі. Цьогоріч цей день відзначався двома важливими подіями – святкуванням 100-літнього ювілею об’явлень Богородиці у Фатімі та зарахуванням двох фатімських дітей-пастшків – брата і сестру Марту – Францішка і Жасінту – до лику святих.

«У нас є Мама!»

Святіший Отець приїхав до Фатіми як паломник надії й миру, аби принести до ніг Марії найпрекрасніший букет – золоту троянду. До цього букету він вніс усіх вірних і приніс його до стіп Богородиці.

«У нас є Мама! У нас є Мама!.. – багато разів повторював Понтифік на цих урочистостях, – Вона прийшла сюди не для того, щоб ми Її бачили. Для цього в нас буде ціла вічність. Вона прийшла застерегти нас про небезпеку пекла, до якого призводить життя без Бога… Марія прийшла, щоб нагадати нам про світло Боже, яке живе в нас і огортає собою. За словами Лусії, діти під час об’явлення знаходилися у світлі, яке випромінювалося від Богородиці. Вона вкриває нас плащем світла, особливо коли ми прибігаємо до Її захисту…»

Святі Францішк і Жасінта, моліться за нас!

 Коли кличемо до Марії як діти, ми живемо надією, яка несе нас на своїх крилах до останнього подиху. У своїй проповіді 13 травня, присвяченій подіям у Фатімі, Папа Франциск намагався показати нам шлях надії, який повинен привести до повного навернення. «Францішк і Жасітна – це приклад для нас, – говорить Святіший Отець, – Мати Божа дозволила їм вступити в море божественного світла, привела їх до поклоніння Господеві. Звідти вони черпали силу, аби перемогти страждання. Божа присутність міцно закорінилася в їх житті». А глибоке особисте навернення і євангелізація прикладом власного життя стане дорогою до миру в наших спільнотах, наших країнах та між народами.

Найтрепетнішим моментом стала зустріч Папи «зі своєю Матір’ю» у каплиці об’явлень. Про що молився Святіший Отець? Що було найважливішим бажанням його серця?

«У Фатімі я був занурений у молитву народу Божого, – згадує він 14 травня, – щоб просити про Материнський захист для всього світу, молитву, що тече там, неначе ріка… каплиця була наповнена атмосферою молитовної тиші й споглядання багатьох паломників, а в центрі всього, у центрі Свого народу був Господь…

Богородиця у Фатімі вибрала невинні серця й простоту маленьких Францішка, Жасінти і Лусії як хранителів Її послання. Після зустрічі з «прекрасною Дівою», як вони Її називали, вони часто молилися Вервицю, здійснювали жертви і покаяння задля припинення війни, а також за ті душі, які найбільше потребували Божого милосердя… І сьогодні необхідні молитва й покаяння, аби випросити благодать навернення, щоб припинилися війни, які ширяться цілим світом, аби зупинилися численні великі й малі конфлікти, які спотворюють обличчя всього людства».

Папа закликав різні співтовариства стати на шлях діалогу і взаємодопомоги, аби будувати майбутнє на ґрунті поваги, безпеки і миру, вільного від будь-яких війн.

Слався, Царице

У цьому році, 25 червня, ми святкуватимемо 36-у річницю явлінь Божої Матері у Меджуґор’ї, де вона приходить до нас як Цариця миру з закликом до миру. Серцем, повним надії, прибіжімо до нашої Матері з молитвою, яку Святіший Отець виголосив у Фатімі:

 «Радуйся, Царице, благословенна Фатімська Діво, Діво Непорочного Серця, пристановище і дорога, що веде до Бога! Як паломник Світла, яке сходить на нас через Твої руки, дякую Богові Отцеві, Який у кожному часі та на кожному місці діє в людській історії; як паломник Миру, який Ти звіщаєш на цьому місці, прославляю Христа, наш мир, і благаю для світу згоди між усіма народами; як паломник Надії, натхненої Святим Духом, приходжу, немов пророк і посланець, аби вмивати ноги всім при тому самому столі, який нас об’єднує. […]

Своєю прекрасною усмішкою Ти примножуєш радість Церкви Христа. Своїм милостивим поглядом Ти укріплюєш надію дітей Божиих. Своїми руками, складеними до молитви й піднесеними до Господа, Ти об’єднуєш усіх в одну сім’ю людства.

Милостива, милосердна й найсолодша Діво Маріє, Фатімська Царице Вервиці! Учини, аби ми наслідували приклад блаженних Францишку і Жасінти та всіх тих, які посвятилися звіщенню Євангелія. Тоді пройдемо всіма шляхами, вийдемо паломниками на всі дороги, повалимо всі стіни й переступимо через усі кордони, виходячи до всіх периферій, виявляючи Божі справедливість і мир. У радості Євангелія станемо Церквою, зодягненою в білий одяг, в білизну, обмиту в крові Агнця, яка проливається також і сьогодні на війнах, що руйнують світ, у якому ми живемо. І тоді, подібно до Тебе, станемо світлим стовпом, що просвітлює дороги світу, показуючи всім, що Бог існує, що Бог є, що Бог живе серед Свого люду, вчора, сьогодні і на цілу вічність.

Радуйся, Господня Мати, Пречиста Діво, Фатімська Царице Вервиці! Благословенна між усіма жінками, Ти є образом Церкви, зодягненої у пасхальне світло, Ти – честь нашого народу, Ти – перемога над нападами зла. Пророцтво милосердної любові Отця, Учителько звіщення Доброї Новини Сина, Знаку палаючого полум’я Святого Духа, навчи нас серед цієї долини радості й болю, вічним істинам, які Отець об’явив найменшим. Покажи нам силу Твого покрову. У Своєму Непорочному Серці стань пристановищем грішників і дорогою, що веде аж до Бога. Єднаючись із братами й сестрами у вірі, надії та любові, ввіряюся Тобі. Єднаючись із братами й сестрами, через тебе, Фатімська Діво Вервиці, посвячуюся Богові. І, врешті, огорнутий світлом, яке сходить до нас із Твоїх рук, прославлятиму Господа на віки віків. Амінь».

Джерело: – vatican.va; – papa.2017.fatima.pt

Взято з газети Світло Марії