Головна > РКЦ > Літургійні читання на понеділок ХХІІ Звичайного тижня, рік І (РКЦ)

Літургійні читання на понеділок ХХІІ Звичайного тижня, рік І (РКЦ)


4-09-2023, 05:00.

Римо-католицький календар 

Понеділок ХХІІ Звичайного тижня, рік І 

Перше читання
1 Сол 4, 13-18

Читання з Першого Послання святого апостола Павла до солунян

Не хочемо, щоб ви, брати, не знали про померлих, аби не сумували, як і інші, котрі не мають надії. Бо коли віримо, що Ісус помер і вос­крес, то й тих, які поснули, через Ісуса Бог приведе з Ним. Це гово­римо вам Словом Господнім: що ми, живі, які залишимося до при­ходу Господнього, не випередимо померлих. Адже сам Господь з наказом, при голосі архангела і при Божій сурмі, зійде з неба, — і першими воскреснуть померлі в Христі. Потім ми, живі, які зали­шимося, разом з ними будемо підхоплені на хмари, на зустріч з Гос­подом у повітрі, — і так завжди будемо з Господом. Тому потішайте одне одного цими словами.

Слово Боже

Псалом респонсорійний
Пс 96 (95), 1 і 3.4-5.11-12.13 (П.: пор. 13аб)

Господь приходить, щоб судити землю. 

Заспівайте Господу нову пісню! *
Співай Господу, вся земле!
Звістіть між народами Його славу, *
серед усіх племен — Його діла дивовижні.

Бо великий Господь і гідний найвищої хвали. *
Він грізний — понад усіма богами.
Адже всі боги народів — це ідоли, *
а Господь — сотворив небо

Нехай веселиться небо, *
нехай земля радіє!
Нехай збуриться море і все, що його наповняє. *
Нехай рівнина і все, що на ній, радіє!

Тоді радітимуть усі дерева в лісі перед обличчям Господа: *
бо Він йде — бо йде Він судити землю!
Він справедливо судитиме Всесвіт, *
і народи — за правдою своєю.

Спів перед Євангелієм
Лк 4, 18

Алілуя, алілуя, алілуя

Господь послав Мене благовістити убогим,
проповідувати визволення полоненим.

Алілуя, алілуя, алілуя

Євангеліє
Лк 4, 16-30

Слова святого Євангелія від Луки

Того часу Ісус прибув у Назарет, де був вихований, увійшов за своєю звичкою в день суботній до синагоги та встав, щоби читати. Дали Йому книгу пророка Ісаї. І, розгорнувши книгу, Він знайшов місце, де було написано: «Дух Господній на Мені, бо Він помазав Мене благовістити убогим, послав проповідувати полоненим визволення, сліпим — прозріння, і пригноблених відпустити на волю; звіщати рік Господній сприятливий!» Згорнувши книгу, Він віддав її слузі та й сів, а очі всіх у синагозі пильно стежили за Ним. І Він почав говорити до них: «Сьогодні сповнилося це Писання у вухах ваших». Усі були свідками Йому, дивуючись словам благодаті, які линули з Його уст. Тож вони казали: «Чи не син це Йосифа?» А Він промовив до них: «Напевно, скажете Мені цю приказку: “Лікарю, оздоров самого себе! Зроби й тут, на своїй батьківщині, те, що, чули ми, сталося в Капернаумі”». І Він промовив: «Запевняю вас, що жодний пророк не приймається на своїй батьківщині. Істинно кажу вам, що багато вдів було у дні Іллі в Ізрáїлі, коли небо замкнулося на три роки й шість місяців, і був тоді великий голод по всій землі. Та до жодної з них Ілля не був посланий, тільки в Сарепту Сидонську — до жінки-вдови. І багато було прокажених за пророка Єлисея в Ізрáїлі, але ніхто з них не очистився, тільки Нааман — сирієць!» Почувши це, всі в синагозі сповнилися гнівом. І, вставши, вигнали Його геть з міста, і повели Його на край гори, на якій було збудоване їхнє місто, щоб Його з неї скинути; та Він, пройшовши поміж ними, віддалився.

Слово Господнє


Повернутися назад