Літургійні читання на четвер ХІХ звичайного тижня, рік ІІ (РКЦ)

Римо-католицький календар

Четвер ХІХ звичайного тижня, рік ІІ

Перше читання
Єз 12, 1-12

Читання з Книги пророка Єзикиїла

Надійшло до мене таке слово Господнє: «Сину чоловічий! Ти живеш серед дому бунтарів; вони мають очі, щоб бачити, та не бачать; мають вуха, щоб слухати, та не слухають, бо вони дім бунтарів. Ти ж, сину людський, наготуй собі клунки для виселення та й переселися серед ясного дня в них на очах, і переберися з твого місця на інше, на їхніх очах: може їм відкриються очі, що вони дім бунтарів. Винось же твої клунки, клунки вигнання, вдень, у них на очах, та й вийдеш увечері на їхніх очах, як то виходять на вигнання. У них на очах пробий собі діру в стіні й вийди нею. На їхніх очах візьмеш клунок на плечі й вийдеш потемки, закривши собі обличчя, щоб не дивитись на країну; я бо поставив тебе знаком домові Ізрáїля». І зробив я так, як мені заповів Господь: клунки мої, в дорогу на вигнання, я повиносив удень, як подорожні клунки, а ввечері пробив рукою діру в стіні й вийшов у темноті, поклавши клунок на плечі, у них на очах. Вранці ж надійшло таке слово Господнє до мене: «Сину людський! Чи дім Ізрáїля, дім бунтарів, не питав тебе: “Що це ти робиш?” Відкажи ж їм: “Так говорить Господь Бог: Це — віщування проти князя в Єрусалимі й проти всього дому Ізрáїля, що живе там”. Скажи: “Я для вас знак. Як я вчинив, так станеться: вони підуть на вигнання, у неволю. А князь, який серед них, візьме клунок на плечі й вийде потемки, через мур, що проломлять, щоб вийти через нього. Він закриє собі обличчя, щоб не бачити країни”».

Слово Боже

Псалом респонсорійний

Пс 78 (77), 56-57. 58-59. 61-62

Не забувайте про діла Господні

Вони випробовували і збунтувалися проти Всевишнього Бога, *
Його настанов не зберігали.
Вони, як і їхні батьки, відступили, не зберегли вірності, — *
відвернулися, неначе лук зрадливий.

Привели Його до гніву своїми жертовниками на височинах, — *
своїми ідолами ревнощі Його збудили.
Бог почув — і розгнівився, *
та геть Ізрáїля відкинув.

І Він передав у полон свою силу, *
У руки ворога — свою славу.
Він віддав під меч народ свій *
і гнівом запалав проти спадщини своєї.

Спів перед Євангелієм
Пс 119, 135

Алілуя, алілуя, алілуя

Засяй своїм обличчям на раба свого, —
своїх настанов навчи мене, Боже.

Алілуя, алілуя, алілуя

Євангеліє
Мт 18, 21 – 19, 1

† Читання святого Євангелія від Матея

Того часу, підійшовши до Ісуса, Петро сказав: «Господи, якщо згрішить мій брат проти мене, чи маю йому прощати до семи разів?» Відповів йому Ісус: «Не кажу тобі до семи разів, але до сімдесяти разів по сім. Тож Царство Небесне подібне до чоловіка-царя, який хотів розрахуватися зі своїми слугами. Коли почав він розраховуватися, привели до нього одного, котрий був винен десять тисяч талантів. А як той не мав чим віддати, пан наказав продати його, жінку, дітей і все, що має, і віддати борг. Тоді слуга, упавши ниць, кланявся йому й благав: “Потерпи ще мені — й усе тобі віддам”. І пан того слуги, змилосердившись, відпустив його, а борг йому простив. Коли вийшов той слуга, він зустрів іншого співслугу, який був винен йому сто динаріїв, схопив його, почав душити, проказуючи: “Віддай те, що винен!” А той другий співслуга, упавши, благав його, кажучи: “Потерпи мені, я все тобі віддам”. Він же не забажав і вкинув його до в’язниці, доки не віддасть борг. Побачивши, що сталося, інші співслуги дуже засмутилися, пішли й розповіли своєму панові про все, що трапилося. Тоді його пан покликав його та каже йому: “Лукавий слуго, весь той борг я тобі простив, бо ти вблагав мене. Хіба не слід і тобі було змилосердитися над своїм співслугою, як я змилосердився над тобою?” І його пан, розгнівавшись, передав його катам, доки не віддасть увесь борг. Так і Мій Отець Небесний чинитиме з вами, якщо не простите від вашого серця кожний братові своєму». Після того, як Ісус закінчив ці слова, Він вийшов з Галілеї і прибув до юдейських околиць, які за Йорданом.

Слово Господнє