Головна > РКЦ > Літургійні читання на Великдень (РКЦ)

Літургійні читання на Великдень (РКЦ)


1-05-2018, 00:30.

Римо-католицький календар

Меса вдень

Перше читання
Ді 10, 34а. 37-43

Читання з Діянь Апостолів

         Коли Петро увійшов у дім сотника в Кесарії, почав говорити, мовивши: «Ви знаєте, що сталося по всій Юдеї, почавши з Галилеї, після хрещення, що проповідував Йоан: про Ісуса з Назарету, якого Бог помазав Святим Духом та силою і який прийшов, добро творячи та зціляючи всіх, що їх диявол поневолив, бо Бог був з Ним.

         І ми свідки всього того, що Він чинив у краю Юдейськім та в Єрусалимі; Його вони, повісивши на дереві, убили. Того Бог на третій день воскресив і дав Йому з’явитись, не всьому народові, але вибраним Богом свідкам, нам, що з Ним їли й пили після того, як Він воскрес із мертвих. 

         І Він нам повелів проповідувати народові і свідчити, що то Він призначений Богом суддя живих і мертвих. Йому свідчать усі пророки, що кожен, хто вірує в Нього, через Його ім’я одержує відпущення гріхів».

Слово Боже

Псалом респонсорійний //
Пс 118(117), 1-2. 16-17. 22-23 (П.: пор. 24).

В цей день прекрасний разом веселімся.

 або: Алілуя, Алілуя, Алілуя.

Дякуйте Господеві, бо добрий;  *
милосердя Його повіки.
Хай скаже дім Ізраїля:  *
«Милість Його повіки!»

Правиця Господня піднялася,  *
правиця Господня об’явила силу.
Я не вмру, я житиму  *
і розповідатиму про діла Господні.

Камінь, яким знехтували будівничі,  *
став головним на розі.
Від Господа це сталось,  *
і дивне воно в очах наших.

Друге читання
Кл 3, 1-4

Читання з Послання святого Павла Апостола до колосян

Брати:

         Коли ви з Христом воскресли, то шукайте того горішнього, де Христос перебуває, сівши по правиці Бога. Думайте про горішнє, а не про земне.

         Бо ви померли, і життя ваше поховане з Христом у Бозі. Коли ж Христос, ваше  життя, з’явиться, тоді й ви з Ним з’явитесь у славі.

         Слово Боже

або:

Друге читання
1 Кор 5, 6б-8

Усуньте стару закваску

Читання з Першого послання св. Павла Апостола до корінтян

Брати:

         Хіба не знаєте, що трохи закваски заквашує усе тісто? Усуньте стару закваску, щоб ви були новим тістом, так, як ви і є прісні, бо Пасха наша, Христос, принесений у жертву.

         Отож святкуймо не у старій заквасці злоби і лукавства, а в опрісноках чистоти й правди.

         Слово Боже

Секвенція

Хай в радісне свято Пасхальної Офіри
Складають їй вірні дар палкої віри.

Відкупив овець всіх Агнець без пороку,
Поєднав з Отцем нас, вивів із мороку.

Смерть з життям зіткнулись, і в бою, о диво,
Вождь життя загинув, живий днесь правдиво.

Розкажи, Маріє, що в путі зустріла?
Воскреслого Христа я сяйво узріла.

Господа живого бачила, гріб пустий
І ангельських свідків, полотно і хустки.

Вже воскрес Христос мій, Господь і надія,
А місцем спіткання буде Галілея

Знаєм, що воскрес Ти, що це справжнє чудо,
Царю Переможцю пробач свому люду.

Секвенція обов’язкова  у Неділю Воскресіння Господнього. Можна її відмовляти у дні великодньої октави.

Спів перед Євангелієм
1 Кор 5, 7б-8а 

Алілуя, алілуя, алілуя

Христос, принесений у жертву, як наша Пасха.
Відбуваймо наше свято в Господі.

Алілуя, алілуя, алілуя

Євангеліє
Йн 20, 1-9

+ Слова Євангелія від святого Йоана

         Першого дня тижня Марія Магдалина прийшла до гробниці ранесенько, як ще не розвиднілось, аж бачить –  камінь відкочено від гробниці. Отож біжить вона, прибігає до Симона Петра й до іншого учня, якого Ісус любив, та й каже їм: «Забрали Господа з гробниці й не знаємо, де покладено Його!»

         Пішов Петро з отим іншим учнем, і приходять до гробниці. Бігли вони обидва разом, та той інший учень біг швидше за Петра, тим і прибув до гробниці першим; нахилившися, бачить – лежить полотнище. Однак, не ввійшов.

         Приходить тоді слідом за ним Симон Петро і, ввійшовши до гробниці, бачить, що полотнище лежить, а й хустка, яка в Нього на голові була: лежала ж вона не з полотнищем, а, згорнена збоку, на іншому місці. Тоді ввійшов і той інший учень, який першим був прийшов до гробниці, – і побачив, і увірував. Вони бо ще не знали Писання, за яким мав Він з мертвих воскреснути.

         Слово Господнє

або:
Мк 16, 1-8

+ Слова Євангелія від святого Марка

    Якже минула субота, Марія Магдалина, Марія, мати Якова, та Саломія купили пахощів, щоб піти та намастити Його. Рано-вранці, першого дня тижня, прийшли вони до гробу, як сходило сонце, та й говорили між собою: «Хто нам відкотить камінь від входу до гробу?» Але поглянувши, побачили, що камінь був відвалений, – був бо дуже великий.
    Увійшовши до гробу, побачили юнака, що сидів праворуч, одягнений у білу одежу, – і вжахнулись. А він до них промовив: «Не жахайтеся! Ви шукаєте Ісуса Назарянина, розп’ятого. Він воскрес, Його нема тут. Ось місце, де Його були поклали. Але йдіть, скажіть Його учням та Петрові, що випередить вас у Галилеї: там Його побачите, як Він сказав вам». І вони, вийшовши, втекли від гробу, бо жах і трепет огорнув їх, і нікому нічого не сказали, бо боялися.

   Слово Господнє

Під час вечірньої Меси можна прочитати Євангеліє Лк 24, 13-35 з середи Великодньої октави:
Лк 24, 13-35

+ Слова Євангелія від святого Луки 

Першого дня тижня двоє учнів Ісуса ішли в село, на ім’я Емаус, стадій сто шістдесят від Єрусалиму, і розмовляли між собою про те, що сталось. А як вони розмовляли та сперечалися між собою, сам Ісус, наблизившись, ішов разом з ними, але очі їм заступило, щоб Його не пізнали. 
 
Він їх спитався: «Що це за розмова, що ви, ідучи, ведете між собою?» Ті зупинились, повні смутку. Озвався тоді один з них, на ім’я Клеопа, і Йому каже: «Ти ж бо один, що мешкаєш у Єрусалимі, а не знаєш, що цими днями в ньому сталося?» 
 
І Він спитав їх: «Що таке?» 
 
Вони ж Йому сказали: «Те, що сталося з Ісусом Назарянином, мужем, що був пророком, могутнім – ділом та словом перед Богом і всім народом, – та як наші первосвященики й князі видали Його на засуд смертний і Його розіп’яли. А ми сподівались, що це Він Той, Хто має визволити Ізраїля. До того ж усього ось третій день сьогодні, як це сталось! Деякі з наших жінок, щоправда, нас здивували: вони пішли були ранесенько до гробниці, та, не знайшовши Його тіла, повернулись і нам оповіли, що вони бачили ангелів, які їм з’явились і сказали, що Він живий. Деякі ж з наших пішли до гробниці й знайшли так, як жінки сказали; Його ж вони не бачили».
 
А Він промовив до них: «О безумні й повільні серцем у вірі супроти всього, що були пророки оповіли! Хіба не треба було  Христові так страждати й увійти в свою славу?» І, почавши від Мойсея та від усіх пророків, Він вияснював їм те, що в усім Писанні стосувалося до Нього.
 
Коли вони наблизились до села, куди йшли, Ісус удав, що хоче простувати далі. Вони ж наполягали, кажучи: «Зостанься з нами, бо вже надвечір, і день уже похилився». І Він увійшов, щоб зостатись. І от, як Він був за столом з ними, взяв хліб, поблагословив, і, розламавши його, дав їм. Тоді відкрились в них очі, і вони Його пізнали. А Він зник від них. І казали вони один до одного: «Чи не палало наше серце в нас у грудях, коли Він промовляв до нас у дорозі та вияснював нам Писання?»
 
І вони рушили негайно й повернулися в Єрусалим, і там знайшли зібраних одинадцятьох і тих,  що були з ними, які їм сказали: «Христос справді воскрес і з’явився Симонові».  І вони розповіли те, що сталося в дорозі і як вони Його пізнали при ламанні хліба.
 

Повернутися назад